|
|
|
|---|
 |
|---|
Науковий журнал “Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів” висвітлює оригінальні дослідження з різних аспектів теорії та практики у галузі географічних наук, географічної освіти та суміжних галузях науки, забезпечуючи відкритий доступ до статей за допомогою цієї платформи. Опубліковані у журналі роботи призначені для викладачів, науковців та студентів, що спеціалізуються у відповідних або суміжних галузях науки.
Другий номер шостого випуску (2025 рік) присвячено актуальним питанням: оптимізації природокористування на прикладі природних ландшафтів північно-східної частини Малого Кавказу, просторових аспектів відновлення туристичної привабливості українських регіонів, міждисциплінарних трансформацій у географічній науці та освіті України. Зокрема, увага приділяється порівняльному аналізу біоклімату Харкова та Івано-Франківська в сучасний період аналізу регенерації житла в Україні на прикладі кейсу старої забудови міста Боярка, просторового аналізу ринку праці України в час війни та іншим питанням.
Анотація. У статті досліджується проблема регенерації застарілої житлової забудови в Україні на прикладі кварталу в місті Боярка, що є містом-супутником Києва. На основі польових досліджень проаналізовано фізичний стан будівель, рівень благоустрою територій, неформальні втручання мешканців та соціальні функції дворів. Виявлено просторову неоднорідність кварталу: від помірних змін у західній частині до хаотичних трансформацій у східній. Двори виконують транзитну, комунікативну та рекреаційну функції. Запропоновано концепцію регенерації на основі сценарію “renovate”, що передбачає оновлення без знесення, з акцентом на термомодернізацію, оновлення інфраструктури та залучення мешканців. Окрему увагу приділено тактичному урбанізму, оновленню пішохідних і транспортних шляхів. Досвід кварталу в Боярці розглядається як потенційна модель для масштабування в інших містах України.
Ключові слова: регенерація житла, постсоціалістичне місто, застаріла житлова забудова, міжнародний досвід, тактичний урбанізм, Боярка.Анотація. Мета цієї статті вивчення питань оптимізації використання природних ландшафтів північно-східної частини Малого Кавказу. Наголошується, що в даний час сталий розвиток, ефективне використання, охорона та оцінка природних ландшафтів є одними з найважливіших проблем ландшафтознавства та одночасно фізичної географії. Вказується, що низка аспектів зазначених проблем спостерігається і в Азербайджані. Оскільки дослідження з вивчення цього питання ведуться поруч азербайджанських екологів, біологів, ґрунтознавців та географів, проте вивчення низки екогеографічних проблем все ще перебуває на недостатньому рівні. Методологія та методи дослідження включають картографічні методи, методи польових досліджень, методи географічного прогнозування, математико-статистичні методи. Використані наукові праці на тему, карти, інтернет-ресурси, статистичні показники. Основна новизна статті полягає в тому, що в статті вивчаються антропогенні процеси, що відбуваються в природному ландшафті обраної географічної одиниці, та питання його оптимізації на основі новітніх даних, що дозволить надалі використовувати нову наукову інформацію та аналізи у галузі вивчення ландшафтних змін, що відбуваються на північно-східних схилах Малого Кавказу. Результат дослідження. Підсумовуючи, зазначається, що характер кількісних і якісних змін у природних комплексах, що вивчаються, повинен бути визначений заздалегідь у процесі природокористування. Якщо недостатньо вивчені тенденції розвитку та динаміки природних комплексів, їх стійкість до антропогенних впливів тощо, то це призводить до порушення ландшафтно-екологічної рівноваги та нормального функціонування геосистеми. Саме тому визначення тенденцій розвитку сучасних ландшафтів необхідне прогнозування і оптимізація низки параметрів різних ландшафтних комплексів досліджуваної території. Враховуючи великий рекреаційний та туристичний потенціал території, що вивчається, важливим є проведення в цій групі антропогенних ландшафтів ґрунтовних меліоративних заходів та застосування екологічно безпечних промислових технологій.
Ключові слова: Малий Кавказ, природний ландшафт, оптимізація, техногенні, антропогенні фактори.Анотація. Стаття присвячена порівнянню біокліматичних умов міст Харкова та Івано-Франківська в сучасний період (1991–2020 рр.). Для оцінки біоклімату за даними строкових спостережень за температурою та вологістю повітря, швидкістю вітру та хмарністю, були змодельовані значення сучасного біокліматичного індексу, який ґрунтується на рівнянні енергетичного балансу тіла людини, фізіологічно-еквівалентної температури (ФЕТ). Значення індексу отримані за допомогою мікромасштабної моделі RayMan. В статті проаналізовано повторюваність різних градацій ФЕТ для кожної декади року, різних градацій швидкості вітру та кількості опадів, а також випадків, коли хмарність менше 5 октантів у обох містах. Ґрунтуючись на індексі Зупана, здійснено оцінку континентальності клімату Харкова та Івано-Франківська за тридцять років. В результаті проведеного дослідження було встановлено, низку відмінностей між біокліматом Харкова та Івано-Франківська: за рахунок коротшого періоду з холодовим стресом та нижчої його інтенсивності взимку біокліматичні умови будуть сприятливішими у Івано-Франківську; Харків, незважаючи на вищі температури в теплий сезон, за рахунок нижчої вологості повітря та вищої швидкості вітру, буде дещо комфортнішим за тепловідчуттями в цей період. В той же час, Харків має вищий рівень континентальності клімату (за досліджуваний період майже всі значення індексу континентальності для Харкова належать до градації «континентальний клімат», тоді як для Івано-Франківська переважаючими є значення, що відповідають «перехідній морській зоні»), відповідно там спостерігаються вищі добові амплітуди та більш часті і різкі перепади температури і зміни погоди, що може негативно позначатися на самопочутті людей, які мають хронічні захворювання.
Ключові слова: біоклімат, континентальність клімату, фізіологічно-еквівалентна температура, модель RayMan, Харків, Івано-Франківськ, індекс континентальності ЗупанаАнотація. У статті розглянуто роль освіти як ключового соціального інституту в системі регіонального розвитку. Обгрунтовано припущення, що освіта є визначальним чинником формування людського капіталу, соціальної згуртованості та економічного зростання. На основі проведеного аналізу концепцій освітніх ландшафтів і географії освіти визначено їхній вплив на просторову організацію суспільства та регіональні відмінності в доступі до якісної освіти. Окрема увага приділена викликам децентралізації та зміні освітнього ландшафту внаслідок воєнних подій на території України, які посилюють просторову освітню нерівність. Зроблено висновок про необхідність міждисциплінарного підходу, що передбачає розгляд системи регіонального розвитку крізь теорію “освітніх просторів” та використання географічних методів для виявлення освітніх пустель і формування політик вирівнювання.
Ключові слова: освіта, соціальний інститут, географія освіти, освітній ландшафт, регіональний розвиток.Анотація. Військові дії, урбіцид, втрата житла та роботи зумовили потужну міграцію населення за кордон та вимушені переміщення між регіонами України, що привело до появи нових процесів на ринку праці України та суттєвих змін кон’юнктури регіональних ринків праці. При написанні статті використано порівняльно-статистичний та картографічний методи, групування, кластерний аналіз, метод напівструктурованого інтерв’ю та SWOT-аналіз. Стаття присвячена дослідженню впливу війни на ринок праці України та виявленню викликів і потреб вразливих категорій населення на регіональних ринках праці. В роботі визначено сучасні риси ринку праці України. Виявлено, що особливими і найбільш вразливими категоріями на ринку праці України наразі є молодь, особи з інвалідністю, вимушено переселені особи та учасники бойових дій. Методом кластерного аналізу виділено п’ять кластерів регіональних ринків праці за особливостями працевлаштування, професійного навчання та виконання суспільно корисних робіт вразливими категоріями населення. На основі проведених інтерв’ю з учасниками Фестивалю кар’єри-2025 у Києві визначено проблеми ринку праці та можливості адаптації працівників в умовах війни. Розроблено SWOT аналіз та визначено переваги і недоліки, загрози та можливості ринку праці в час війни. Визначено, що для подолання викликів ринку праці України важливо зосередитися на перепідготовці та підвищенні кваліфікації робочої сили, а також на створенні стимулів для залучення молоді та повернення кваліфікованих фахівців, які виїхали з країни.
Ключові слова: ринок праці, регіони, вразливі категорії населення, кластерний аналіз, інтерв’ю, війна, УкраїнаАнотація. Дослідження присвячене комплексній оцінці потенціалу Харківської області для розвитку лікувально-оздоровчої рекреації як важливого напрямку регіонального туризму. Актуальність обумовлена необхідністю зміцнення здоров’я населення, розвитку внутрішнього туризму та відновлення економіки в умовах післявоєнного періоду. Використано методи аналізу статистичних даних, оцінки природних ресурсів, культурно-історичної спадщини, санаторно-курортної інфраструктури та соціально-економічних чинників попиту на оздоровчі послуги. Дослідження виявило значний рекреаційний потенціал регіону, включно з мінеральними водами, лікувальними грязями, природними парками, річковими долинами, культурними об’єктами та спортивною інфраструктурою. Встановлено перспективи розвитку санаторно-курортної бази, екотуризму, активного відпочинку та комбінованих турпродуктів, що поєднують оздоровлення з культурно-пізнавальними та освітніми програмами. Результати підтверджують доцільність комплексного підходу до розвитку лікувально-оздоровчої рекреації для підвищення конкурентоспроможності регіону та покращення якості життя населення.
Ключові слова: Харківська область, лікувально-оздоровча рекреація, санаторно-курортна інфраструктура, екотуризм, рекреаційні ресурсиАнотація. На тлі стрімкої цифровізації міські системи переживають глибоку трансформацію. Нові інформаційні та комунікаційні технології розширюють можливості мешканців бути не лише споживачами послуг, а й співтворцями політик та міського розвитку При написанні статті використано міждисциплінарний підхід, який поєднує суспільно-географічний аналіз, якісний компаративний аналіз, метод case-study та елементи бенчмаркінгу. Стаття присвячена дослідженню ончейн-врядування як моделі цифрового управління містом, де правила прийняття рішень, фінансові операції та голосування закладаються у смарт‑контракти та виконуються у розподілених мережах. Проведено аналіз міжнародних та українських кейсів використання даної моделі та представлено критичне осмислення суспільно‑географічних наслідків. Доведено, що ончейн‑врядування може підвищити прозорість, підзвітність та довіру до міського управління, але потребує комплексної інфраструктури, правової легітимації та подолання цифрової нерівності. Представлено концепцію ончейн-врядування як моделі цифрового управління містами, в якому централізовані та децентралізовані практики доповнюють одна одну. Окреслено напрямки подальших досліджень в контексті переходу від закритих адміністративних процедур до прозорих алгоритмічних рішень, що може суттєво змінити взаємини між владою і мешканцями міста. Місто, що програмується громадою, є водночас викликом і наступним кроком еволюції урбаністичного самоврядування в цифрову добу.
Ключові слова: місто, міське управління, ончейн‑врядування, партисипація, міський розвиток, смарт‑місто, децентралізація.Анотація. Зелені публічні простори відіграють ключову роль у формуванні сталого міського середовища, забезпечують екологічну рівновагу, сприяють покращенню мікроклімату та позитивно впливають на фізичне і психічне здоров’я мешканців міст. Ботанічні сади виконують роль багатофункціональних публічних просторів, поєднуючи освітні, рекреаційні, екологічні та соціальні функції. При написанні статті використано методи кейс-стаді (case study), спостереження, функціонального зонування, картографічний метод. Стаття присвячена дослідженню ботанічного саду як багатофункціонального публічного простору міста в контексті його просторово-функціональної організації, сучасних викликів та можливостей підвищення комфортності і соціальної привабливості. Виявлено, що Ботанічний сад імені академіка О. В. Фоміна виконує одночасно науково-дослідну, освітню та рекреаційну функції, є осередком біорізноманіття, об’єктом історико-природної спадщини та простором громадської взаємодії у центральній частині Києва. Здійснено функціонально-просторове зонування ботанічного саду за активностями відвідувачів. Проаналізовано інтенсивність пішохідних потоків відвідувачів ботанічного саду у робочі та вихідні дні. Визначено проблеми благоустрою та функціонування ботанічного саду. Запропоновано практичні рішення щодо оновлення простору ботанічного саду, що поєднують екологічні, освітні та соціальні аспекти розвитку. Визначено, що для реалізації потенціалу ботанічних садів, потрібна цілеспрямована їх інтеграція в академічні програми, фінансова підтримка та стратегічне планування.
Ключові слова: місто, публічний простір, ботанічний сад, функціональне зонування, виклики, Київ, УкраїнаАнотація. У сучасних умовах післявоєнного відновлення Україна стикається з необхідністю не лише фізичної реконструкції зруйнованої інфраструктури, а й переосмислення власної просторової ідентичності. Відродження територій, зокрема у сфері туризму, потребує нових підходів до позиціювання регіонів, осмислення їхньої унікальності та формування цілісного образу країни у світовому інформаційному просторі. Розглянуто кластеризацію регіонів України за типами туристично-регіональної ідентичності. Визначено ключові індикатори туристичної привабливості: кількість туристичних об’єктів, культурних пам’яток, природних ландшафтів, доступність транспортної інфраструктури. Використано heat maps для візуалізації зон високого, середнього та низького туристичного потенціалу. Використано кластерний аналіз для групування регіонів за типами ідентичності. Оцінено вплив кожного типу ідентичності на формування бренду території через показники впізнаваності та привабливості. Використано кластерний аналіз для виділення групи регіонів за рівнем туристичного потенціалу. Визначено ключові маркетингові стратегії для кожного типу регіональної ідентичності. Запропонована геомаркетингова модель відновлення туризму. У результаті дослідження доведено, що синергія територіальної ідентичності та геомаркетингових підходів є ключовим чинником відновлення й підвищення туристичної привабливості українських регіонів у післявоєнний період.
Ключові слова: територіальна ідентичність, геомаркетинг, відновлення туристичної привабливості, інфраструктура, бренд регіону, просторовий аналіз, туристичний кластер, маркетингові стратегії.Анотація. У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційного потенціалу Навчально-наукової бази «Ясіня» географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Здійснено ретроспективний огляд історії становлення бази: від лісництва «Апшинець» початку XX століття до сучасного навчального центру. На основі архівних матеріалів, відкритих джерел та власних польових досліджень охарактеризовано природно-географічні умови Ясінянської територіальної громади, зокрема особливості рельєфу, клімату, гідрографії та біорізноманіття, що є основою для розвитку туризму. Окрему увагу приділено практичному аспекту використання рекреаційних ресурсів регіону. Детально описано та проаналізовано складний одноденний туристичний маршрут «7 вершин та 3 озера», що охоплює ключові об’єкти Свидовецького масиву (г. Ворожеска, г. Герешаска, високогірні озера тощо). Обґрунтовано доцільність трансформації бази з виключно освітнього осередку для студентських практик у повноцінний центр активної рекреації, екологічного та пізнавального туризму, доступний для широкого кола відвідувачів.
Ключові слова: Навчально-наукова база «Ясіня», Свидовецький масив, активний туризм, туристичні маршрути.Анотація. У статті проаналізовано розвиток наукових проєктів у сфері географії України в період 2022–2025 років у контексті державної та міжнародної підтримки наукових досліджень. Розкрито значення наукового проєкту як ключової форми організації дослідницької діяльності, що забезпечує отримання нових знань, міждисциплінарність, практичну спрямованість та інноваційність результатів. Особливу увагу приділено ролі географічних проєктів у дослідженні просторових процесів, оцінюванні природних і соціально-економічних впливів, моделюванні середовищних змін та формуванні стратегій сталого розвитку. Систематизовано основні напрями сучасних географічних досліджень, серед яких: кліматичні зміни та палеогеографія, екологія та природні ресурси, урбаністика і просторове планування, ГІС-технології та дистанційне зондування, туризм і регіональний розвиток, продовольча безпека та сільске господарство, відновлювана енергетика та моделі сталого розвитку. Окремо розглянуто проєкти, пов’язані з оцінюванням наслідків війни, пошкодженням територій, відновленням інфраструктури та екологічною реабілітацією. У 2022–2025 рр. географічні наукові проєкти в Україні демонструють високий рівень адаптивності, інноваційності та інтеграції у європейський науковий простір. Це сприяє підвищенню конкурентоспроможності української географічної науки та формує підґрунтя для подальшого розвитку дослідницького потенціалу країни.
Ключові слова: науковий проєкт, географічні дослідження, ГІС, кліматичні зміни, відбудова, сталий розвиток, екологія, фінансування науки.Анотація. Стаття присвячена науково-теоретичному та практичному обґрунтуванню концепції суперблоків як інструмента трансформації міського простору в умовах сучасних екологічних, транспортних і соціальних викликів. На основі аналізу світових прикладів (Барселона, Віторія-Гостейз, Відень, Лондон, Берлін та ін.) доведено, що суперблоки здатні знижувати інтенсивність транзитного руху, рівень шуму та концентрацію атмосферних забруднювачів, одночасно підвищуючи якість публічних просторів і сприяючи розвитку сталих видів мобільності. У роботі використано міждисциплінарний підхід, що поєднує транспортне та просторове моделювання (GIS), порівняльно-географічний та дескриптивно-аналітичний методи. Емпіричною базою слугують просторово-планувальні дані Валенсії та вибраних міст України (Київ, Одеса, Кам‘янець-Подільський). Запропоновано модель поетапного впровадження суперблоків, орієнтовану на локальну морфологію, мобільність, доступність житла та інтеграцію зеленої інфраструктури. Результати дослідження формують методологічні засади для розроблення міських політик, спрямованих на підвищення стійкості та кліматичної адаптивності українських міст, що робить концепцію суперблоків перспективним інструментом сталого розвитку.
Ключові слова: суперблоки, міське планування, громадський транспорт, інфраструктура, просторове перетворенняАнотація. Стаття присвячена аналізу можливостей технології едьютейнменту у навчанні географії, зокрема під час вивчення теми «Природні зони Землі» у 6 класі. У роботі розглянуто сутність едьютейнменту як освітнього підходу, що поєднує навчальну діяльність із елементами гри, інтерактивності та мультимедійного супроводу. Проведено порівняльний аналіз українських та зарубіжних освітніх ресурсів, що реалізують принципи навчання через розвагу: від дидактичних ігор і карткових завдань до цифрових платформ, віртуальних симуляцій та інтерактивних онлайн-квестів. У статті виокремлено педагогічні умови, за яких використання едьютейнменту сприяє підвищенню внутрішньої мотивації учнів, активізації їхньої пізнавальної діяльності та більш глибокому засвоєнню теоретичного матеріалу. Особливу увагу приділено практичним прикладам впровадження ігрових та мультимедійних методик на уроках географії в українській школі, що доводять ефективність поєднання навчального змісту з емоційно позитивними формами взаємодії. Показано, що едьютейнмент має значний потенціал у формуванні зацікавленості учнів природничими дисциплінами та може бути інтегрований у шкільні програми як дієвий мотиваційний механізм.
Ключові слова: едьютейнмент, гейміфікація, навчальна мотивація, природні зони Землі, інтерактивні методи навчання, урок географії.Анотація. У статті досліджено потенціал розвитку урботуризму в місті Лозова в умовах післявоєнної реконструкції. Розкрито роль урбаністичного туризму як інструменту соціальної реінтеграції, економічного пожвавлення та відновлення локальної ідентичності українських міст, що постраждали від російської агресії. Проаналізовано історико-культурні, індустріальні, транспортні та соціальні ресурси Лозової, визначено вплив воєнних руйнувань на їх туристичну привабливість. Окреслено перспективні напрями розвитку міського туризму, включно з індустріальними, культурними, гастрономічними та екологічними ініціативами. Запропоновано поетапну модель післявоєнного відновлення туристичної сфери, що включає коротко-, середньо- та довгострокові заходи для формування конкурентоспроможної туристичної дестинації. Результати дослідження підкреслюють, що комплексний підхід до розвитку урботуризму може стати ключовим чинником відбудови міста, активізації громади та формування позитивного іміджу Лозової у післявоєнний період.
Ключові слова: урботуризм, післявоєнне відновлення, туристичний потенціал, індустріальна спадщина, урбаністичний простір.Анотація. У статті здійснено комплексний аналіз розвитку спортивного орієнтування серед здобувачів закладів загальної середньої освіти міста Києва протягом 2016–2025 років. Підкреслено зростання ролі поєднання фізичної активності та просторово-інтелектуальних навичок у сучасному освітньому середовищі. Методи дослідження охоплювали опрацювання офіційних календарів змагань, картографування територій, що використовувалися для проведення заходів, а також порівняльний аналіз рівня залученості школярів і школярок у різних адміністративних районах. Отримані результати засвідчили суттєве збільшення кількості змагань після 2022 року, домінування територій Голосіївського району, активізацію використання урбанізованих локацій та поєднання міського й лісового середовищ. Виявлено значні відмінності в участі учнів залежно від району, що пов’язано з інфраструктурними, логістичними та організаційними чинниками. У висновках наголошено на зростанні ролі спортивного орієнтування у формуванні ключових компетентностей школярів, а також на розширенні умов для проведення змагань різного формату в Києві.
Ключові слова: спортивне орієнтування, учні, локації змагань, Київ, динаміка участі, освітній простір.Анотація. У статті окреслено принципові «можливості» застосування інструментарію смарт-спеціалізації у процесі відновлення белігеративно-рекреаційних систем – особливого типу територіальних утворень. Мета роботи – показати, що орієнтація на власні ресурси та участь стейкхолдерів може сприяти перетворенню регіонів, які зазнали різного роду мілітарних впливів, на драйвери інноваційного розвитку, та заповнити у такий спосіб методологічну прогалину у відновленні повоєнних територій, пропонуючи інтегрований інструмент, який поєднує ремедіацію з довгостроковим соціально-економічним розвитком, й може бути адаптованим для імплементації на прикладі інших регіонів. Під час здійснення цього дослідження було доведено, що фокус на місцевих активах зменшує вразливість територій і сприяє формуванню стійких конкурентних переваг. Запропонована концептуальна модель запровадження інструментарію смарт-спеціалізації в якості основних блоків містить: аналіз потенціалів економічної структури та інфраструктури екологічного стану; «підприємницьке відкриття», під час якого влада, бізнес, наука і громада формують кластери на базі оборонних підприємств, туризму, «зелених» технологій і культурних індустрій; інноваційно-інфраструктурний розвиток та механізми фінансування; цифровізацію управління з електронними сервісами, моніторингом та прогнозуванням; моніторингові дослідження, що допомагає коригувати пріоритети за індикаторами економічного зростання, інвестицій, якості життя. Підкреслено та наголошено на соціальних аспектах такого інструментарію – реінтеграції ветеранів та переселенців, підтримці громад й локальному брендингуванні; виокремлено його переваги у контексті стимулювання інвестицій, створення інноваційних кластерів та зміцнення співпраці оборонного й «цивільного» (зокрема, туристсько-рекреаційного) секторів.
Ключові слова: белігеративні системи, белігеративно-рекреаційні системи; післявоєнна відбудова; смарт-спеціалізація; стійкий розвиток. |
|---|