|
|
|
|---|
 |
|---|
Науковий журнал “Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів” висвітлює оригінальні дослідження з різних аспектів теорії та практики у галузі географічних наук, географічної освіти та суміжних галузях науки, забезпечуючи відкритий доступ до статей за допомогою цієї платформи. Опубліковані у журналі роботи призначені для викладачів, науковців та студентів, що спеціалізуються у відповідних або суміжних галузях науки.
Перший номер п’ятого випуску (2024 рік) присвячено питанням вивчення природно-рекреаційного потенціалу з метою повоєнного відновлення і розвитку регіонів України, впливам інформаційно-комунікативних технологій на засвоєння географічних знань, моніторингу та питанням управління побутовими відходами та іншим актуальним питання географії та сучасної освітньої галузі.
Анотація. У статті розглянуто геосайти як перспективний базис геотуристичного повоєнного відновлення атрактивності регіону та розвитку геотуризму України на прикладі Придніпровської височини Київщини. Окреслено ключові геосайти-атракції геотуристичного регіону Придніпровська височина, зокрема, у межах Київської області, як цінні наукові, туристичні, рекреаційні об’єкти та геолого-геоморфологічні пам’ятки цієї території. Запропоновано в якості перспективних напрямів повоєнного відновлення обраного регіону авторський туристичний маршрут («Ново-Петрівський геологічний розріз – Богуславське відслонення гранітів»), прокладений пам’ятками природного походження, а також шляхи покращення логістики геотуристичної діяльності на прикладі території Київської області як один з інструментів територіального планування та покращення економічної ситуації в регіоні.
Ключові слова: геосайти, атракції, атрактивність, геотуризм, геотуристичний регіон, повоєнне відновлення та реновація, Придніпровська височина, Київська область.Анотація. Рекреаційне природокористування є стратегічним напрямком розвитку регіонів у сучасному світі. Особливо важливим цей напрямок є саме для тих територій, що характеризується значним потенціалом для рекреаційної діяльності. Івано-Франківська область є одним з таких регіонів України. Дана проблематика була досліджена із використанням загальнонаукових методів при оцінці природних умов, ресурсів та рекреаційного потенціалу досліджуваного регіону. Зокрема, для поставленої мети було запропоновано новий термін для сучасних природно-географічних досліджень – функціональна організація рекреаційного потенціалу. Такий підхід дозволив встановити різноманітні види рекреаційної діяльності, які проводяться на території області, включаючи лікувально-оздоровчу рекреацію, природничо-пізнавальний туризм, екстремальний туризм, водний туризм тощо. Однак, важливо акцентувати увагу на вплив та ризики рекреаційного природокористування на навколишнє середовище. Результати цього дослідження можуть бути використані для сприяння створенню регіональних стратегій розвитку рекреаційного природокористування і збереженню екологічної сталості регіону.
Ключові слова: функціональна організація, природокористування, рекреаційні ресурси, антропогенне навантаження, Івано-Франківська областьАнотація. У статті проведено аналіз природно-рекреаційних ресурсів для екологічного туризму в межах Нижньодністровського національного природного парку. На основі аналізу природніх умов та ресурсів парку, створено фенологічний календар для флори, фауни та гідрометеорологічних явищ. Результати дослідження показали, що найкращим часом для відвідування Нижньодністровського НПП є період з квітня по жовтень. У цей час спостерігається максимальна видова різноманітність рослин і тварин, а також сприятливі погодні умови. Загалом територія Нижньодністровського НПП характеризується досить великою різноманітністю рослинного і тваринного світу, наявністю значної кількості видів з Червоної книги України, добре розвиненою гідрологічною мережею, наявністю оглядових майданчиків. Також в статті описано перелік екологічних рекреаційних послуг, які надає Нижньодністровський НПП. У висновках подано рекомендації щодо подальшого розвитку та популяризації екотуризму на території парку.
Ключові слова: Нижньодністровський національний природний парк, екологічний туризм, рекреаційно-туристична діяльність, рекреаційна діяльність на природоохоронних територіях, екотуристичний потенціал.Анотація. Київська область – один з регіонів України, що постраждав від війни. Воєнні дії завдали значної шкоди екосистемам суходолу Київської області, створивши нові проблеми та загостривши наявні. Відповідь на ці виклики є ключовою для подальшого розвитку регіону. Найкращим підходом у даному разі є застосування концепції сталого розвитку, що дозволить не лише відновити природу, а й зберегти її для майбутніх поколінь. Зважаючи на те, що найбільше на суходолі потерпають від воєнної агресії саме наземні системи та комплекси, зазнаючи як деструктивного та тотального руйнівного впливу, досягнення, у т.ч. Цілі №15 (Захист екосистем суші) в регіоні у контексті наслідків цієї війни видається вкрай проблематичним, а тому своєчасним є аналіз викликів, які потрібно подолати. Під час виконання дослідження було застосовано низку методів, зокрема, аналізу, синтезу, систематизації, порівняння, вивчення джерел, інтерпретації супутникових знімків та інших картографічних матеріалів. Таким чином, у статті було схарактеризовано актуальний стан екосистем суходолу Київської області до повномасштабного російського вторгнення в Україну та після такого. Основні виклики на той момент були пов’язані з радіаційним забрудненням у Чорнобильській зоні відчуження, неконтрольованою вирубкою лісів, промисловим забрудненням, вихлопними газами. Після повномасштабного вторгнення наслідки воєнних дій в регіоні набули катастрофічних, згубних для всього живого, наслідків. Серед них – забруднення екосистем суходолу вибухонебезпечними речовинами та боєприпасами, спалення ділянок лісів, втрата біорізноманіття, затоплення значних територій тощо. Ці виклики становлять загрозу для безпеки людей і тварин та сповільнюють впровадження засад сталого розвитку. У зв’язку з цим були розроблені рекомендації щодо того, як можна досягти відносно швидшого відновлення території, використовуючи досвід інших країн у досягненні цілі сталого розвитку №15 та напрацьовані ними у цьому контексті наукові здобутки.
Ключові слова: екосистеми суходолу, цілі сталого розвитку, захист екосистем суходолу, післявоєнне відновлення, Київська область.Анотація. У статті розглянуті природоохоронні території як складові природно-рекреаційного потенціалу Харківської області. В даному регіоні існують природні комплекси та об’єкти з великим потенціалом для туризму та відпочинку. Природно-заповідний фонд області налічує 246 заповідних територій та об’єктів, включаючи національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники та пам’ятки природи. Все це є чудовою базою для розвитку туристичної галузі в даному регіоні. Та, нажаль, через військові дії на території Харківської області туризм не можливо в повній мірі розвинути.
Ключові слова: природно-рекреаційний потенціал Харківської області, туризм, військові дії.Анотація. У статті розглянуто тему розвитку інклюзивного туризму та можливості впровадження інклюзивних туристичних сервісів. Проаналізовано важливість забезпечення доступності туристичних послуг для всіх категорій населення. Визначено основні виклики, з якими стикається індустрія під час впровадження інклюзивних рішень, і окреслено перспективи подальшого розвитку цього сегменту туризму. Аналіз наукової літератури щодо інклюзивного туризму показав, що в Україні нині не існує загальноприйнятого визначення для даного виду туризму. Тим не менше, інклюзивний туризм – це важливий аспект розвитку туристичної галузі, особливо для людей з обмеженими можливостями. Цей вид туризму розвивається у всьому світі, і країни активно адаптують свою туристичну інфраструктуру для забезпечення комфортного відпочинку для всіх. Втім, різноманітні проблеми розвитку інклюзивного туризму в Україні свідчать про необхідність посиленої та комплексної уваги з боку держави та суспільства. Попри наявність як теоретичних, так і науково-практичних досліджень, питання розвитку туризму для людей з інвалідністю в Україні залишаються недостатньо вивченими.
Ключові слова: інклюзивний туризм, інклюзивні туристичні сервіси.Анотація. У статті розглядається використання інформаційного середовища в процесі вивчення географії на уроках. Особлива увага приділяється інноваційним аспектам інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Висвітлюються основні напрямки та способи застосування ІКТ на уроках географії. Досліджується, як спільна діяльність вчителя та учнів у процесі засвоєння навчального матеріалу сприяє формуванню ключових та предметних (географічних) компетентностей. Аналізується ефективність моніторингу якості навчання за допомогою ІКТ та інтеграція ІКТ з технологіями міні-проектів у навчальному процесі.
Ключові слова: інноваційні технології; інформаційно-комунікаційні технології; міні-проект; навчально-дослідницькі геоінформаційні моделі; навчально-тренінгові моделі; мультимедійні уроки; моніторинг.Анотація. У представленій публікації підіймаються проблемні питання несанкціонованих сміттєзвалищ, моніторингу та управління побутовими відходами на прикладі селища Нова Прага (Кіровоградська область), що є актуальним та своєчасним у контексті євроінтеграції України та запровадження європейської моделі поводження з відходами. Об’єктом цього дослідження виступили несанкціоновані сміттєзвалища селища Нова Прага, а предметом – особливості їх розміщення та просторово-планувальні аспекти поводження, моніторингу та управління. Під час реалізації цього дослідження було застосовано комплекс емпіричних (картування, порівняльний аналіз) та теоретичних (синтез, абстрагування) методів. В результаті виконаного моніторингу для цілей послідуючого картування було виявлено 9 звалищ побутових і 6 звалищ будівельних відходів на території відносно невеликого (50 км2) за розмірами території селища. Доведено їх негативний вплив на довкілля та виявлено численні порушення норм екологічного законодавства на місцевому рівні. Для подолання ситуації неоптимального поводження із побутовими відходами на основі вимог чинного законодавства було розроблено рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо ліквідації виявлених несанкціонованих сміттєзвалищ, рекультивації порушених земель та запобігання утворенню нових. Практичне значення розроблених рекомендацій визначається можливістю їх використання органами місцевого самоврядування для оптимізації системи поводження із побутовими відходами в інтересах сталого розвитку територіальної громади.
Ключові слова: несанкціоновані сміттєзвалища, побутові відходи, моніторинг, управління, Нова Прага.Анотація. Штучний інтелект стрімко проникає в усі сфери життя, не оминув він і систему освіти, ставши невід'ємною частиною сучасного навчання. Однак, на жаль, його частіше асоціюють з негативним явищем, а саме з недобросовісним використанням учнями задля списування та плагіату. Проте про насправді ШІ це набагато більше ніж готові домашні завдання, це персоналізація та урізноманітнення навчання, індивідуальна підтримка учнів, автоматизація рутинних завдань для вчителя і це тільки мізерна частина того на що здатен Gemini, Chat GPT та інші види нейромереж. Однак важливо пам’ятати, що ШІ не панацея і він може помилятись, давати хибну інформацію та вводити в оману користувачів. Саме тому важливо пам’ятати, що ШІ – це інструмент, а не заміна людства і знайти баланс між його використанням для полегшення нашого життя, та знищенням людських цінностей та етичних принципів є дуже важливою задачею кожного учня та вчителя
Ключові слова: штучний інтелект, освітаАнотація. Чернігівська область – третя за розмірами території у складі України, втім за чисельністю населення посідає одне з останніх місць. Вона безпосередньо зазнала повномасштабного вторгнення російських збройних формувань в Україну 24 лютого 2022 року. Це спричинило колосальні міграційні рухи населення по території країни та за її межі. У Чернігівській області вони набули однієї із найбільш загрозливих форм. До повномасштабної російсько-української війни цей регіон характеризувався депопуляцією. Це відбувалось як шляхом природнього скорочення населення, так і внаслідок його механічного руху. Безпековий фактор, що визначається близькістю до державного кордону із державою-агресором та білоруссю, а тому високою загрозою обстрілів, кидає нові виклики регіону. Станом на 1 лютого 2022 року наявне населення області складало 957 665 осіб. Розташовувалось воно вкрай нерівномірно. Все означене зумовило вибір об’єкту дослідження, в якості якого виступають населення та трудові ресурси Чернігівської області. У представленій публікації схарактеризовано особливості їх територіального розподілу, а також зміни, котрих вони зазнали внаслідок повномасштабної російсько-української війни. В рамках дослідження було проведено збір даних про населення та трудові ресурси Чернігівської області, що передбачав здійснення обробки і формування власної бази даних. Зібрані дані було відображено у вигляді графічних матеріалів за допомогою застосунку QGIS. На основі цих статистичних даних, а також відомостей із офіційних джерел, було проведено аналіз населення та наявних трудових ресурсів Чернігівської області. Досліджено просторові відмінності у можливостях щодо працевлаштування та проведено пошук чинників, що обумовлюють наявні диспропорції. Серед районів області за населенням, трудовими ресурсами та можливостями працевлаштування можна виділити три групи: перша – власне Чернігівський (займає західну частину), друга – Ніжинський та Прилуцький (південно-східна частина), третій – Корюківський та Новгород-Сіверський райони (північно-східна частина). За загальною кількістю нових вакансій у населених пунктах можна виокремити існування вісі міст Чернігів-Ніжин-Прилуки, котрі виступають центрами тяжіння трудових ресурсів регіону.
Ключові слова: населення, трудові ресурси, територіальний розподіл населення, внутрішньо переміщені особи, просторов-часові трансформації, повномасштабне воєнне вторгнення, Чернігівська область.Анотація. Стаття присвячена дослідженню природних рекреаційних ресурсів та наявної для цього інфраструктури Побузької територіальної громади Кіровоградської області, можливого використання цих ресурсів для потреб відпочинку та відновлення сил у період повномасштабної війни. Проаналізовано основні природні ресурси громади, а саме: кліматичні, водні та лісові. Виявлено яким чином наявні ресурси використовуються або можуть бути використані для організації відпочинку та відновлення сил людини, а також зазначено як кожний із пропонованих видів відпочинкової діяльності впливає на організм людини. Розкрито особливості використання видових складових ресурсів для місцевого соціально-економічного розвитку як одного із джерел надходження до бюджету громади. Обгрунтовано, що перспективним видом туризму на даній території може бути сільський, зважаючи на триваючу війну та ресурси, які необхідні для його розвитку. Проаналізовані основні можливі послуги відпочинкового характеру на території досліджуваної громади та визначено, що вони підходять для різних категорій відвідувачів у період війни, передусім для людей, які проживають у межах сусідніх громад, вимушено переміщених осіб, сімей та постраждалих від воєнної агресії на території України.
Ключові слова: рекреаційні ресурси, відпочинок, Побузька об'єднана територіальна громада, відновлення сил, воєнна агресія.Анотація. У статті подано результати дослідження освітніх міграційних процесів, що відбуваються в Україні під час повномасштабної війни, адже вона створила безпрецедентні наслідки в Україні, зокрема, у системі освіти, зумовивши появу подекуди нових різних форм освітньої міграції. У цьому дослідженні знайшла своє відображення складна динаміка того, як збройний конфлікт формує та змінює моделі освітньої міграції в українському контексті. Для отримання повноцінного уявлення про цілісну картину настроїв та вподобань українських абітурієнтів було використано змішаний підхід та низка методів і методичних прийомів, включаючи опитування (анкетування) абітурієнтів, аналіз офіційних даних, огляд актуальних джерел інформації. За результатами опитування, 22,9% абітурієнтів міст Кривий Ріг та Київ планують продовжити навчання після здобуття освіти у закладі загальної середньої освіти в інших країнах. Серед основних причин, які спонукають абітурієнтів до освітньої міграції, є: небезпека для життя та здоров'я в Україні, нестабільна політична та економічна ситуація в Україні, а також наявність кращих (на думку самих респондентів) освітніх можливостей у інших країнах. Більшість абітурієнтів, які планують продовжити навчання за кордоном, хочуть вступити до університетів у країнах Європи, США та Канади. Вони планують вивчати такі галузі, як IT, медицина, бізнес та право. Крім того, це дослідження висвітлює аспекти стратегії, прийняті навчальними закладами для продовження надання освіти в умовах конфлікту, такі як дистанційне навчання та міграції. Стаття завершується обговоренням наслідків освітньої міграції в контексті повномасштабної війни та розглядаються можливі шляхи пом’якшення негативних наслідків й підтримки постраждалих внаслідок воєнний подій осіб та установ. Загалом це дослідження сприяє розумінню складних взаємозв’язків між збройним конфліктом й системою освіти, наголошуючи на необхідності термінового втручання у процеси, що мають місце, задля забезпечення постійного доступу до якісної освіти під час кризи та після її успішного подолання.
Ключові слова: освітня міграція, повномасштабна війна, інтелектуальний потенціал, абітурієнти, Київ, Кривий Ріг.Анотація. Трекінговий туризм у Карпатах є одним із найбільш динамічних та привабливих видів активного відпочинку, який пропонує унікальне поєднання природної краси, культурної спадщини та фізичної активності. Ключовими факторами, що сприяють розвитку трекінгового туризму в регіоні, є різноманітність ландшафтів, наявність маркованих маршрутів, багата флора та фауна, а також збережені традиції місцевого населення. Регіон пропонує широкий спектр маршрутів для трекінгу, від легких прогулянок до складних походів, що задовольняють потреби як новачків, так і досвідчених туристів. Інфраструктура трекінгового туризму включає розвинену мережу притулків та гірських хат, які забезпечують комфорт та безпеку мандрівників. Екологічна обізнаність та сталі практики є важливими аспектами, які враховуються при розвитку трекінгового туризму, з метою збереження природного та культурного багатства Карпат. Це включає заходи щодо зменшення впливу туризму на довкілля та підтримку місцевих громад. Карпатський регіон має великий потенціал для подальшого розвитку трекінгового туризму, який може сприяти соціально-економічному зростанню та підвищенню якості життя місцевого населення. Водночас, важливо забезпечити збалансований підхід до розвитку туризму, щоб зберегти унікальність та неповторність Карпатського регіону для майбутніх поколінь.
Ключові слова: туризм, трекінг. Карпатський регіон. |
|---|