|
|
|
|---|
 |
|---|
Науковий журнал “Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів” висвітлює оригінальні дослідження з різних аспектів теорії та практики у галузі географічних наук, географічної освіти та суміжних галузях науки, забезпечуючи відкритий доступ до статей за допомогою цієї платформи. Опубліковані у журналі роботи призначені для викладачів, науковців та студентів, що спеціалізуються у відповідних або суміжних галузях науки.
Четвертий (спеціальний) випуск (2024 року) присвячено проблемним питанням розвитку туристичної галузі та пошуку можливостей подолання соціально-економічної кризи, поглибленої воєнними подіями, інструментами еколого-орієнтованого туризму та аутдор рекреації.
Опубліковані у спеціальному випуску результати наукових досліджень представлялися та обговорювалися в рамках науково-практичної конференції «Актуальні питання розвитку екологічного туризму і аутдор рекреації в Україні» присвяченої пам’яті Олександра Дмитрука доктора географічних наук, професора кафедри географії України, що відбулася 25 квітня 2024 року на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Анотація. На основі особистих спогадів автора розглядається роль професора О.Ю. Дмитрука в розвитку практичної підготовки географів, зокрема, під час проведення зимової навчально-методичної практики, яка відбувалась в другій половині 1990-х років на географічному факультеті з ініціативи Олександра Дмитрука на Ясинянській навчально-науковій базі географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Рахівський район Закарпатської області). Розкривається особистій О.Ю. Дмитрука як викладача, науковця і практика, здатного прищепити студентам любов і повагу до природного середовища і необхідність його вивчення і збереження.
Ключові слова: навчально-методична зимова практика, Карпати, активна рекреаціяАнотація. У статті наведено аналіз сучасного стану вивчення географії в школі та ЗВО в Україні, зосереджуючись на практичних аспектах використання географічної інформації суспільством. Швидкі зміни у світі можуть призводити до застарівання навчальних матеріалів. Політична карта світу може змінюватися через геополітичні події, а дані про зміну клімату також стають все більш актуальними. Традиційні методи навчання географії можуть бути недостатньо інтерактивними, що може знижувати зацікавленість учнів та ускладнювати їхнє засвоєння матеріалу. Особлива увага приділена ролі та значенню шкільної географії в умовах війни, розглянуті можливості усвідомлення її важливості у кризових ситуаціях, що виникають у всіх сферах суспільного життя. Також розглянуто значення географії у процесі післявоєнного відновлення України, підкреслюючи необхідність комплексного підходу до її вивчення та використання в різних аспектах суспільного розвитку.
Ключові слова: шкільна географія, географічні знання, нація, географічна освіта, свідомість, географічна інформація у ЗМІ, географічні знання на війні, участь географії у післявоєнній відбудові.Анотація. Використовуючи методи наукометричного аналізу досліджено перелік дисертаційних досліджень, що захищалися з 1995 по 2021 рр. за спеціальністю 11.00.11 - конструктивна географія і раціонального використання природних ресурсів. Виявлено, що за означений період було захищено 37 докторських та 270 кандидатських дисертацій, найбільше робіт було захищено у 2013 р. – 32. Динаміка захистів з 1995 по 2013 рр. була висхідна, а з 2014 року кількість захищених робіт зменшується. Серед тематичного спектру робіт, проаналізовані теми тих, що присвячені вивченню міст. За означений період тільки міста Харків, Київ, Львів, Вінниця, Чернівці, Одеса, Дніпро, Сімферополь, Рівне, Луцьк, Севастополь, Івано-Франківськ, Суми, Білгород-Дністровський, Дрогобич були у фокусі конструктивно-географічних досліджень вітчизняних науковців. Зокрема Київ був досліджений відомим урбаландшафтознавцем професором О.Ю. Дмитруком, під науковим керівництвом якого було захищено 10 кандидатських дисертацій.
Ключові слова: конструктивна географія, історія науки, Україна, наукометричний аналіз.Анотація. В статті проаналізовано теоретичні аспекти екскурсійної діяльності для осіб з обмеженими можливостями, охарактеризовано сучасні зарубіжні та вітчизняні практики включення інклюзії в туристичну сферу, висвітлено основні аспекти впровадження інклюзивного музейного простору в Україні. Визначено, що з врахуванням характеру різних особливостей екскурсантів з обмеженими можливостями та для обслуговування кожної групи таких осіб необхідно використовувати спеціалізовані методи та техніку проведення екскурсій. У ході дослідження виявлено, що для впровадження інклюзії у музейних просторах необхідне інформування про концепцію інклюзії, робота по розʼясненню щодо ефективності її впровадження як можливість підвищення й посилення компетенції музейних працівників, покращення якості музейних послуг і відкриття нових напрямків взаємодії з громадськістю для реалізації різноманітних музейних проєктів. Дослідження сучасних вітчизняних практик екскурсійного обслуговування осіб з обмеженими можливостями свідчить про те, що активно до даного процесу включилися провідні музейні установи України. Проаналізувавши закордонний досвід, визначено, що більшість європейських держав мають високий ступінь прилаштування середовища для розвиток інклюзивного туризму, його окремих видів, в тому числі екскурсійного туризму.
Ключові слова: особи з обмеженими можливостями, інклюзія, музейний простір, ексурсійна діяльність, практики впровадженняАнотація. Метою даного дослідження є узагальнення підходів до оцінювання якості води водних об’єктів України як рекреаційного ресурсу. Використання акваторії та узбережжя водних об’єктів в рекреаційних цілях, включаючи плавання, відпочинок, релаксацію, фізичні вправи і естетичне задоволення, має значні переваги для відновлення здоров'я людини. Одним з важливих інфраструктурних чинників, від якого залежить певною мірою якість води водного об’єкта, що використовується в рекреаційних цілях, є дотримання відповідних вимог до облаштування пляжів (ВООЗ). Міжнародне журі ФЕО відзначає екологічним сертифікатом пляжі за умови відповідності вимогам критеріїв програми «Блакитний прапор». В Україні, яка приєдналася до програми ФЕО в 2010 р., було відзначено 19 пляжів сертифікатом «Блакитний прапор» в 2021 р..
Ключові слова: водні об’єкти, якість води, пляжі, рекреація.Анотація. Цифровізація ефективно заповнює кожну галузь у цей період глобалізації та світових змін. Туристична галузь не є виключенням, де використовується та залучаються елементи цифровізації та оцифрування. Як результат інтеграції технологій в туристичну галузь, з’являться таке поняття, як «віртуальний або цифровий туризм» - сучасний повноцінний вид туризму, який користується популярність у всіх аудиторій відвідувачів. Явище віртуалізації стає актуальним, тому що змінюється споживач послуги та сама туристична послуга, та стає гнучкою до таких відвідувачів, як інклюзивні туристи. Віртуальний туризм, як окремий вид туризму не обмежує ані у рухах, а не у часі, ані у просторі відвідувачів. Тому віртуальний туризм набирає обертів та популярності серед всіх аудиторій споживачів туристичної послуги у віртуальному світі та є гарним інструментом для покращення репутації туристичної дестинації.
Ключові слова: віртуальний туризм, цифровий туризм, цифровізація туристичної дестинації, віртуальний туризм для інклюзії, репутація туристичної дестинації.Анотація. Багато постіндустріальних регіонів переосмислюють своє індустріальне минуле як ресурс для туристичної діяльності. Класичним у цьому контексті є досвід Рурського регіону в Німеччині. Дана територія пройшла шлях від одного з найбільших промислових осередків Європи до фактично повністю регенерованої на засадах постіндустріалізму території. Це робить цю територію еталонною для розвитку індустріального туризму в цілому та шахтного туризму зокрема. У статті досліджується конкретний приклад шахти «Цольферайн», яка позиціонує себе як найгарніша шахта світу. Комплекс шахти та розміщеного поряд коксохімічного заводу використовується як для безпосередніх туристичних та маркетингових цілей, так і як інструмент політики пам'яті та ідентичності. За рахунок особистого відвідування та експертного інтерв’ю з представником шахти було вивчено ключові напрями її регенерації та створення низки різноформатних локацій, що зберігають універсальну індустріальну історію, орієнтовану на широку аудиторію. Проаналізовано, якими заходами даний індустріальний об’єкт привертає увагу громадськості та туристів, формуючи певний набір наративів про індустріальну спадщину, спрямованих на зміцнення економічних позицій регіону. Індустріальні регіони України, більшість з яких продовжують розвиватися на принципах моноструктурної організації виробництва, повинні орієнтуватися на регіон Рур як на зразок ефективного подолання постіндустріальних викликів і шахта «Цольферайн» є зразковим для цього прикладом.
Ключові слова: регенерація виробничих просторів, індустріальні території, шахта, шахтний туризм, індустріальна спадщина.Анотація. В статті розкрито теоретичні питання, які стосуються сільського зеленого туризму. Розкрито поняття сільського зеленого туризму, а також його різновиди мету та рівень активності туристів. Визначені основні передумови розвитку та функціонування сільського зеленого туризму в межах України. Визначена відмінна особливість сільського зеленого туризму, а саме це перебування туриста в екологічно чистому середовищі, що знаходиться на певній території віддаленої від урбанізованого середовища з можливістю безпосередньої участі у сільськогосподарських процесах. Описані види сільського зеленого туризму, які представлені на українському туристичному ринку. Виокремлено позитивний вплив сільського зеленого туризму на розвиток та функціонування сільських територій. Висвітлені проблеми розвитку сільського зеленого туризму в межах території України. А також зазначені перспективи та стратегічні цілі розвитку сільського зеленого туризму.
Ключові слова: сільський зелений туризм, агротуризм, екотуризм, агросадиби, сільська місцевістьАнотація. Проаналізовано співвідношення понять, які стосуються активних форм туризму та рекреації, як то «активний», «спортивний», «спортивно-оздоровчий», «спортивно-рекреаційний», «самодіяльний», «пригодницький» та «екстремальний» туризм. Всі ці види туризму разом з такими як природний, відповідальний, сталий, екологічний, дикий, зелений, м'який туризм тощо застосовують для їх позначення терміни, які відображають тенденцію зростаючого інтересу до природи та дбайливого ставлення до навколишнього середовища, заснованого на концепціях сталого, збалансованого розвитку туризму. Тому їх слід відносити до загального поняття – природоорієнтований туризм, під яким розуміє будь-який активний вид рекреації, подорожей, здійснюваних безпосередньо в малозміненому природному середовищі. Визначені види та предметні області видів активної (аутдор) рекреації.
Ключові слова: активний туризм, активна рекреація, природоорієнтований туризм, види туризму.Анотація. Шумове забруднення є одним з чинників погіршення якості життя в містах. Природна рослинність, представлена в міських зелених зонах (МЗЗ) є ефективним засобом боротьби із дорожнім шумом. Одним із напрямів рекреаційних досліджень є оцінка ефективності, з якою МЗЗ забезпечують зниження шуму. Відповідно, проведення такої оцінки на прикладі МЗЗ м. Києва є метою даної роботи. Моделювання первинного поля шумового забруднення від автошляхів показало, що на межі зелених зон значення шуму до 73дБ спостерігаються у більш як половини МЗЗ. Також було встановлено, що переважна більшість МЗЗ (75%) має істотний потенціал та високу ефективність у зниженні рівнів шуму. Переведення значень ефективності у обсяги екосистемних послуг (ЕП) на основі функції бажаності Харрінгтона дозволяє зрозуміти, що за нинішніх рівнів автотранспортного навантаження а також параметрів МЗЗ, вони у своїй переважній більшості (2982 об’єкти) надають ЕП зі зниження рівня шуму від дорожнього руху у максимальних обсягах.
Ключові слова: міські зелені зони, шумове забруднення, ефективність функціонуванняАнотація. У статті здійснено аналіз міжнародного досвіду відновлення та відбудови постраждалих країн та регіонів у повоєнний період другої половини 20 століття. Автор досліджує ефективність “Плану Маршалла”, “Плану Монне” та економічне становлення держави Ізраїль в контексті арабо-ізраїльських конфліктів. У роботі подано загальну характеристику географії воєн після Другої Світової війни та наведено приклади змін у технології ведення воєн, що вказує на переосмислення підходів до розуміння терміну “війна”. Метою статті є детальне вивчення досвіду інших держав, котрі зазнали впливу війни та оцінка ефективності програм відновлення.
Ключові слова: план Маршалла, план Монне, повоєнне відновлення, Ізраїль, військові конфлікти.Анотація. В статті розглядаються ключові аспекти, виклики та можливості, інструменти смарт-спеціалізації щодо відновлення белігеративно-рекреаційних систем, які інтегрують у собі оборонну спроможність та соціально-економічне відновлення регіонів, постраждалих від військових конфліктів або криз. Автори аналізують критичну роль цих систем у забезпеченні безпеки, стабільності та процвітання постраждалих громад, виокремлюючи швидке відновлення інфраструктури, економічне відновлення, психологічну реабілітацію населення та підвищення міжнародного іміджу держави як основні аспекти такого відновлення. Окрему увагу приділено смарт-спеціалізації як стратегічному інструменту, що сприяє концентрації ресурсів на ключових інноваційних напрямах, які максимально відповідають унікальним перевагам регіону. В статті висвітлюються також основні механізми впровадження смарт-спеціалізації, методи та підходи, а також виклики та можливості, що виникають під час її імплементації, ілюструючи реальні приклади успішних інноваційних хабів та кластерів. Використання смарт-спеціалізації в контексті відновлення дозволяє не тільки реагувати на сучасні виклики, але й закладати основу для сталого розвитку та довготривалої стабільності постконфліктних регіонів.
Ключові слова: белігеративно-рекреаційні системи, смарт-спеціалізація, відновлення, стійкий розвиток.Анотація. Стаття призначена визначенню особливостей функціонування міського туризму та основних викликів, зумовлених повномасштабною війною в Україні. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розуміння основних трансформаційних перетворень туризму в Україні під час війни та у повоєнний період. Мета дослідження полягає в аналізі перспектив розвитку міського туризму та основних викликів, зумовлених воєнними діями на території України. Головний акцент під час дослідження зроблено на викликах, що виникли перед міським туризмом в Україні під час війни та будуть актуальними у повоєнний період. Не дивлячись на складну ситуацію в країні встановлено, що міський туризм продовжує функціонувати у відносно безпечних містах. Основні виклики сьогодення зумовлені необхідністю посилення безпеки туристів. У зв’язку з цим зростає необхідність трансформації туристичної пропозиції, посилення використання інтернет технологій у туристичній сфері.
Ключові слова: міський туризм, туристичні атракції, повоєнний період, туристична пропозиція.Анотація. Нині візитною карткою Японії поряд з якісними автівками та передовими технологіями є такий туристичний феномен, як аніме – мультфільми, серіали та комп’ютерні ігри в характерному японському художньому стилі оформлення, що відрізняється якісними відмінностями і звісно своєю оригінальною прорисовкою. На відміну від мультфільмів інших країн, що призначаються в основному для дитячої аудиторії (як, для прикладу, мультфільми продукції компанії «Волт Дісней Продакшн» (США), японське аніме розраховане на підліткову та дорослу аудиторії, тому воно і набуло світової популярності. Разом з героями мультфільмів аніме на ринку з’явилися товари в стилі «кавай» та стиль поведінки молоді «косплей». Концентрований вираз субкультура аніме отримала у 2010-2020 рр. у токійському району Акіхабара. Таке молодіжне культурне явище, подібне до демонстративно недбалого одягу та поведінки лондонських хіппі у 1970-1980 рр., виявилося потужним туристичним магнітом, що привабило сотні тисяч відвідувачів. Більше того, вже десять років проводиться фестиваль під назвою AnimeJapan, де з кожним роком стає більше компаній-експонентів, які виробляють аніме-фільми, серіали, комп’ютерні ігри; «анімешну» атрибутику, організують перегляд кіно-продукції аніме в форматі офлайн та онлайн. 2023 р. такий фестиваль привабив вже сотні тисяч «косплеєрів» з Японії та з закордону і перетворився на потужний туристичний івент.
сс. 94-98Анотація. Вивчення географії в школі допомагає учням розвинути всебічне розуміння географії планети, включаючи вивчення рідної країни та території, а також вивчення глобальних законів і процесів. Оволодіваючи географічними знаннями, школярі можуть усвідомити роль географічних знань у вирішенні різноманітних економічних і соціальних проблем. Географія також має значний вплив на розвиток учнів. Спортивне орієнтування – це оздоровчий вид спорту, в якому учасники повинні якомога швидше подолати певну кількість контрольних точок, розташованих на місцевості. Крім того, спортивне орієнтування – це рекреаційна діяльність, яка зміцнює здоров’я, сприяє розвитку фізичної активності та покращує розумову діяльність. Поєднання орієнтування з навчанням географії – це метод, який використовує практичне застосування географічних знань для вдосконалення різноманітних навичок.
Ключові слова: спортивне орієнтування, географія, середня освіта.Анотація. У статті розглянуто основи спелеотуризму, висвітлено стан та розвиток спелеотуризму в Україні. Проведено аналіз території для розробки туру. В рамках дослідження відібрано об’єкти та сплановано маршрут, який пролягає через територію Чернівецької та Тернопільської області. Розроблено технологічну карту екскурсії, опис основних об’єктів та основний текст екскурсії. Складено проєктний трек маршруту з детальною характеристикою.
Ключові слова: спелеотуризм, печери, екскурсія до печер, Тернопільська область, Чернівецька область.Анотація. Проведення туристично-краєзнавчої діяльності безпосередньо пов’язане з роботою вчителів географії. Саме вчителі географії навчають особливостям просторових процесів і явищ навколишнього середовища, виховують у школярів почуття любові та поваги до власної країни та її народу, зокрема, до рідного краю. Сьогодні в Україні підготовку майбутніх учителів географії здійснюють десятки вищих навчальних закладів вищої освіти, але не у всіх окремо виділяють туристично-краєзнавчу діяльність. Якісна підготовка вчителя географії була, є і буде актуальною завжди, адже це сфера освіти, а освіта – основа успішного майбутнього країни.
Ключові слова: вчитель географії, заклади середньої та вищої освіти, туристично-краєзнавча діяльністьАнотація. Стаття присвячена аналізу можливостей та викликів, пов’язаних з впровадженням STEM-освіти (Science, Technology, Engineering, and Mathematics) у сферу туризму та рекреації. Розглянуто освіту через інтеграцію дисциплін задля реалізації принципу STEM. Визначено основні напрямки інтеграції STEM-освіти в туризм і рекреацію, аналізують кращі практики та виявляють ключові виклики на шляху такої інтеграції. Сформульовано рекомендації для ефективної інтеграції STEM-освіти у ці сфери, спрямовані на підготовку нового покоління фахівців, здатних вносити інновації у туристичну галузь.
Ключові слова: STEM-освіта, туризм, рекреаціяАнотація. У статті представлено результати дослідження ролі маршрутів пам'яті в сучасному туризмі, які перетворюються з простих туристичних маршрутів в інструменти культурної та історичної освіти. Визначено зміст та місце маршрутів пам’яті в туризмі з позиції ряду концепцій: культурного туризму, маршрутного туризму, культурних маршрутів і маршрутів спадщини тощо. Виходячи з цього, маршрути пам'яті розглядаються як один з видів маршрутів спадщини - специфічні туристичні шляхи, що базуються на пам’ятках, пов’язаних з історичними подіями, значущих локаціях або постатях, які відіграли важливу роль у формуванні ідентичності народу чи культури. Проаналізовано інтеграцію таких маршрутів у туристичний простір і їхній вплив на сприйняття відвідувачами історії та культурної спадщини. Особливу увагу приділено концепції історичної пам’яті та етичним аспектам подання подій, як бази формування маршрутів. Підкреслено значення маршрутів пам'яті для формування національної ідентичності та історичної пам'яті.
Ключові слова: Маршрут, туризм, спадщина, історична пам'ять, національна ідентичністьАнотація. Стаття присвячена дослідженню природних ресурсів та наявної інфраструктури еко-комплексу «Перлина Дзвінкова» села Дзвінкове Київської області, Боярської територіальної громади.
Висвітлено, що еко-комплекс «Перлина Дзвінкова» із наявною інфраструктурою та оздоровчим комплексом може приймати відвідувачів у будь-яку пору року. На основі отриманої інформації обгрунтовано можливість використання даного еко-комплексу та прилеглої до нього території для надання дозвіллєво-оздоровчих послуг для потреб різних верств населення. Виявлено, що даний еко-комплекс забезпечує потребу у комфортному проживанні, харчуванні, оздоровленні та проведенні дозвілля. Автором зазначаються можливості забезпечення необхідними послугами основних сегментів споживачів.
Проаналізовані основні послуги оздоровчого центру «Перлина Лайф» на базі даного еко- комплексу та визначено, що запропонований асортимент оздоровчих послуг підходить для різних категорій відвідувачів у період війни, передусім для людей, які постраждали від воєнної агресії на території України. .
Анотація. Український туризм, зокрема сільський, стикається з різними викликами, пов’язаними з триваючою війною, наслідками агресії проти країни та одночасними напрацюваннями щодо наближення політичного курсу країни до векторів Європейського Союзу. Туризм в першу чергу є компетенцією країн-членів ЄС. Однак, щоб витримати конкуренцію, Україна — на шляху до європейської інтеграції — має віддавати пріоритет цифровій та зеленій трансформації в єдності з керівними принципами стійкості та стійкості напрямків. Серед векторів політики існує потреба у вдосконаленні правових механізмів (також уможливлюючи відповідний моніторинг і збір даних), запровадження індустріального екосистемного підходу та переходу від ринкової до дестинаційної моделі, а також слідування початковим крокам у синергії між сільським туризмом і сільським господарством (туризм орієнтований на громаду), та впровадження інновацій, включаючи цифровізацію, залучення до міжнародних мереж (Slow Food, Zero Waste, Climate Friendly Travel, Best Tourism Villages від UN Tourism тощо). Напрацьовані в ЄС практики випереджають частково «обмежене обставинами» розуміння ролі сільських територій та потенціалу їх використання в українській практиці. Без належного ознайомлення та співвідношення з ЄС, вироблення політики та розробка інструментів та механізмів її впровадження, конкурентні переваги страждатимуть зараз і в майбутньому.
Ключові слова: сільський туризм, вектори політики, Європейський Союз, Україна |
|---|