Науковий журнал “Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів” висвітлює оригінальні дослідження з різних аспектів теорії та практики у галузі географічних наук, географічної освіти та суміжних галузях науки, забезпечуючи відкритий доступ до статей за допомогою цієї платформи. Опубліковані у журналі роботи призначені для викладачів, науковців та студентів, що спеціалізуються у відповідних або суміжних галузях науки.
Номер 2 третього випуску (2023 року) присвячено питанням вивчення природно-рекреаційного та туристичного потенціалу регіонів України та територій природоохоронного фонду, територій громад тощо з метою розкриття туристичної привабливості, популяризації здорового способу життя та поширення знань серед учнівської молоді, питанням розробки навчальних шкільних екскурсій та походів. Опубліковано в номері аналіз поняття «геологічний туризм», понять про геологічну пам’ятку природи і геологічне різноманіття. Розглянуто геологічний нарис досліджуваного материка та подано приклади геологічних об’єктів у Південній Америці, які можуть бути використані як об’єкти для геотуризму та надано їх опис. Окремо в номері привернуто увагу до питань значущості географічних знань як основи патріотизму, обґрунтованню місця географії у структурі суміжних наук, показано, яку роль географічна компетентність відіграє у розумінні глобальних викликів на конкретних прикладах.
Анотація. Стаття присвячена дослідженню історії становлення та етапів розвитку Шацького національного парку в сучасному контексті. Були проаналізовані історичні фактори, які вплинули на створення парку та визначають основні етапи його розвитку впродовж часу. Стаття висвітлює сучасний стан парку, акцентуючи увагу на викликах та можливостях, з якими він стикається. Враховано значущі аспекти екологічного та рекреаційного управління, а також розглядають перспективи подальшого розвитку парку в умовах сучасних викликів та змін в природному середовищі та суспільстві. Висновки статті спрямовані на визначення шляхів розвитку Шацького національного парку у сучасному вимірі.
Ключові слова: історія розвитку, біорізноманіття, природна спадщина, потенціал, Шацький національний парк.Анотація. Дана стаття основну увагу приділяє характеристиці пішохідних маршрутів розроблених Туристичним центром Буковель. Підводячи до характеристики розроблених пішохідних маршрутів, в статті розкриваються такі основні аспекти активного туризму як марковані пішохідні маршрути, з якою метою відбувається маркування та загальні вимоги до маркувальних знаків. Для більш чіткого розуміння маркувальних знаків, було представлено приклад маркувальної таблиці, яка використовується в описаних пішохідних маршрутах. Приділено увагу аналізу гірських масивів в яких були розроблені пішохідні маршрути та проаналізовано їх переваги. Головною частиною роботи – детальний огляд та характеристика всіх наявних маршрутів різної категорії складності, розроблених Туристичним центром Буковель в межах зазначених гірських масивів. Так кожен маршрут представлено за наступною схемою: назва, протяжність, рівень складності, детальний опис нитки маршруту та зазначено основні атрактивні локації на маршруті.
Ключові слова: активний туризм, марковані пішохідні маршрути, Карпати, курорт БуковельАнотація. Стаття висвітлює потенціал туристично-рекреаційного розвитку території Гадяцької об'єднаної територіальної громади (ОТГ) на основі огляду природних та історико-культурних ресурсів. Зазначається, що Гадяцька ОТГ має значний потенціал для різноманітних видів рекреаційної діяльності, таких як розробка туристичних маршрутів, просування туристичного продукту, створення історичного центру міста, розвиток сільського туризму, релігійного туризму та літературного туризму. Стаття підкреслює необхідність інтенсифікації зусиль у рекламі, реконструкції інфраструктури та покращення транспортного сполучення для забезпечення зручності туристів. Загальний висновок статті вказує на великий культурний та історичний потенціал Гадяччини для туристичного відвідування та акцентує важливість співпраці між різними рівнями влади та інвесторами для ефективного розвитку туризму в регіоні.
Ключові слова: рекреаційні ресурси, Гадяцька ОТГ, рекреаційна діяльність.Анотація. Питання розвитку системи шкільної географічної освіти є актуальним в сучасних реаліях, адже вміння володіти картою та компасом, орієнтуватися на місцевості, зокрема за місцевими ознаками допоможе всюди та в будь-яких умовах. Тому розвивати ці вміння необхідно ще з шкільних років, тобто зі шкільного курсу географії. Зауважимо, що теоретичні знання, зазвичай, школярі отримують на уроках, а закріплення та поглиблення отриманих знань та навичок, безпосередньо, під час участі в позакласних заходах. Такими заходами можуть бути екскурсії, туристично-краєзнавчі походи тощо. У роботі запропоновано туристично-краєзнавчий похід для школярів, територією проведення якого є Українські Карпати. Метою даного походу є отримання нових практичних навичок туризму та закріплення набутих знань з уроків географії.
Ключові слова: туристично-краєзнавчий похід, освіта, позакласна робота.Анотація. У статті проаналізовані теоретичні основи екскурсійної справи, визначені основні поняття щодо екскурсій та її класифікації. Досліджено природні ресурсів Закарпатської області, які можна використати для створення екскурсій та пішохідних маршрутів в Закарпатській області. На основі опрацювання доступних даних створено екскурсійний піший маршрут «Дорога до Шипоту» та представлена його візуалізація за допомогою доступних фото ресурсів та додатків електронних карт.
Ключові слова: Пішохідні маршрути, екскурсія, ресурси, водоспад Шипіт, рекреація.Анотація. Географічна освіта є важливою частиною сьогодення, а для того аби вона була якісною потрібно опановувати ряд компетентностей. Особливо це актуально в теперішній час, коли світ зіткнувся з безліччю глобальних викликів. Географічна компетентність відіграє важливу роль у формуванні освіченої, глобально зорієнтованої особистості, здатної розуміти й реагувати на складні виклики, що виникають у сучасному світі. Опанувавши географічні компетентності учні та дорослі не лише матимуть знання з цієї галузі, але й зможуть самостійно аналізувати світові проблеми з географічної точки зору. У роботі проаналізовано походження та поняття загального терміну «компетентність», а також розкрито сутність поняття «географічна компетентність». Особливу увагу у роботі приділено формуванню в учнів цих компетентностей на уроках географії, а також показано, яку роль географічна компетентність відіграє у розумінні глобальних викликів на конкретних прикладах.
Ключові слова: Компетентність, географічна компетентність, глобальні виклики.Анотація. Робота пропонує та наводить приклад організації та проведенню пішохідного туристичного походу першої категорії складності в Закарпатською областю. При визначенні треку маршруту було вивчено фізико-географічні особливості території області, що мають значення при організації пішохідних маршрутів, а також ймовірні проблеми та ризики при організації походу. В статті вивчено наявність природних атракцій території проходження маршруту походу, які можуть бути включені у маршрут. Дослідження містить детальну інформацію про сам маршрут, тривалість та відстань прогулянок, а також висновки та рекомендації для тих, хто організовує подібні прогулянки в майбутньому. У роботі розглядаються основні аспекти планування маршруту та схема треку, наводяться приклади місць ночівлі, особливості забезпечення безпеки та необхідне спорядження. Результати дослідження можуть бути використані для організації та проведення пішохідних екскурсій в інших частинах Закарпатської області.
Ключові слова: Туризм, спортивний туризм, туристичний похід, пішохідний туризм.Анотація. Географія – наука, яка вивчає взаємозв'язки між природою та суспільством. У статті розглянуто питання необхідності вивчення географії у закладах загальної середньої освіти. Детально проаналізовано значення географічних знань як основи патріотизму та обґрунтовано місце географії у структурі суміжних наук. Значне місце у роботі приділено розгляду вагомості географічних знань після повномасштабного вторгнення, коли вона стала особливо потрібною. Розкрито сутність термінів «зовнішнє незалежне оцінювання» та «національний мультипредметний тест», важливість цих елементів у системі освіти для відбору вступників до вищих навчальних закладів та роль географії у них. Доведено актуальність даної науки на основі аналізу загальної кількості зареєстрованих учасників на вступні випробування в Україні.
Ключові слова: географія, шкільна освіта, ЗНО, НМТАнотація. Стаття присвячена аналізу картографічного супроводу туристичних маршрутів, зокрема, маршруту "Скам'яніле місто" у Ценжковіце (Польща). У контексті розгляду різних технологій картографування, зокрема платформ Google Maps, MapMyHike, AllTrails та інших, та їхні можливості для створення і планування маршрутів. Автор звертає увагу на важливість цих інструментів для створення туристичних карт та навігаційних матеріалів. Фокус статті спрямований на розкриття геологічних особливостей та історії маршруту "Скам'яніле місто" через призму природних пам'яток. Надано огляд туристичного потенціалу міста Ценжковіце та його основних атракцій. Додаток AllTrails використовувався для візуального представлення маршруту та надання інформації про висотний профіль та точки зупинок маршруту. Особлива увага приділяється значенню картографічного забезпечення для забезпечення безпеки, комфорту та збагачення досвіду туристів у часі їхніх подорожей. Це полягає у забезпеченні детальної географічної інформації, що сприяє кращій орієнтації під час маршруту та підвищує якість туристичного досвіду.
Ключові слова: картографічні матеріали, туристичний маршрут, картографічний супровід, AllTrailsАнотація. Досліджуючи місцеві аспекти, краєзнавство допомагає розкрити унікальні особливості та традиції кожного регіону, збагачуючи розуміння його минулого та сучасності. У той час як екскурсії надають можливість зануритися в історію, культуру та природу конкретного регіону через особистий взаємодійний досвід. У статті розглянуто важливість краєзнавства, досліджено його історію та сучасний етап розвитку. Окреслено різні класифікації екскурсій та їх форми проведення. Особливий акцент зроблено на значенні навчально-краєзнавчих екскурсій для студентів. Також розглянуті організаційні вимоги для проведення студентських екскурсій, включаючи відбір об’єктів та розробку навчально-краєзнавчої екскурсії під назвою «Природна та культурна спадщина Білоцерківшини».
Ключові слова: краєзнавство, навчально-краєзнавча екскурсія, БілоцерківщинаАнотація. Досить швидко зростає кількість туристських прибуттів у Південну Америку, яка володіє унікальними природними об’єктами і пам’ятками історії культури. Тут знаходиться найвищий у світі водоспад Анхель, найповноводніша річка Амазонка, дощові ліси Амазонії, висотні гірські піки Анд. Виділяються також геологічні об’єкти (водоспади, відслонення, льодовикові форми рельєфу та ін.), що створюють потужний туристичний потенціал материка, який використовується наразі досить мало. Деякі об’єкти, які не оцінені належним чином, взагалі знаходяться у межах приватної власності, що ускладнює їх використання у туристичних цілях. У даній статті подано загальну інформацію про геологічний туризм, поняття про геологічну пам’ятку природи і геологічне різноманіття. Розглянуто геологічний нарис досліджуваного материка та подано приклади геологічних об’єктів у Південній Америці, які можуть бути використані як об’єкти для геотуризму, їх опис. Результати представлено у вигляді картосхеми, де вказані досліджувані об’єкти.
Ключові слова: геологічний туризм, геологічна пам’ятка природи, геологічні утворення, Південна Америка.Анотація. У статті описано теоретичні основи геологічного туризму, організації та проведення тематичної геологічної екскурсії. Висвітлено стан та розвиток геологічного туризму в Україні. Проаналізовано умови та ресурси Житомирської області як основи для розробки геологічної екскурсії. Проведений відбір об’єктів та планування маршруту, що проходить по території м. Коростень та Коростенського району. Розроблено технологічна карта екскурсії, паспорти основних об’єктів показу маршруту, міні-квест, основний текст екскурсії. Складено проєктний трек маршруту з детальною характеристикою.
Ключові слова: геологічний туризм, геотуризм, геологічна екскурсія, геосайти, геологічні пам’ятки природи, Коростень, Коростенський район, Житомирська область.Анотація. Черговим злочином окупантів проти українського народу став підрив дамби Каховської гідроелектростанції, що відбувся 6 червня 2023 року, що було здійснено задля зупинки просування українських військ. Наслідками цієї техногенної катастрофи стало обміління Каховського водосховища, були зруйновані системи забезпечення водою ставків охолоджувачів Запорізької АЕС, спричинений дефіцит води в Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, забруднення Чорного моря нафтопродуктами. Поряд з екологічною та гуманітарною катастрофою, підрив Каховської ГЕС також призвів до енергетичної кризи, адже Україна втратила частину своєї водно-енергетичної потужності, а також можливості регулювання частоти та напруги в електромережі, було порушено водозабезпечення та зрошення сільгоспугідь на півдні країни. Сьогодні актуальним лишається питання доцільності відтворення Каховської ГЕС.
Ключові слова: Каховська ГЕС, Каховське водосховище, Каховська катастрофа, вплив на навколишнє середовище, наслідки, водозабезпечення, екосистема.