|
|
|
|---|
 |
|---|
Науковий журнал “Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів” висвітлює оригінальні дослідження з різних аспектів теорії та практики у галузі географічних наук, географічної освіти та суміжних галузях науки, забезпечуючи відкритий доступ до статей за допомогою цієї платформи. Опубліковані у журналі роботи призначені для викладачів, науковців та студентів, що спеціалізуються у відповідних або суміжних галузях науки.
Номер 2 другого випуску (2022 року) присвячено питанням стану інклюзивної освіти в Україні із можливостями імплементації досвіду впровадження інклюзивного навчання в європейських державах; проблемам вивчення сучасних сільських змін пов’язаних з переходом від економіки, зосередженої на виробництві, до економіки, зосередженої на послугах та перспективі формування туристичних кластерів в межах сільських територій; напрямам розвитку волонтерського туризму в Україні на тлі військових руйнувань та негараздів; аналізу природних та культурних ресурсів для розробки навчальних шкільних екскурсій.
Поточний номер також містить матеріали з результатами окремих досліджень здобувачів освіти за спеціальностями 106 - Географія та 014 - Середня освіта (Географія), які було прилюдно представлені під час захистів кваліфікаційних робіт бакалаврів.
Анотація. У статті розкрито становище інклюзивної освіти в Україні, наведено приклади кращих кейсів впровадження інклюзивного навчання в європейських державах. Автором проаналізовано реформування освіти в Україні та простежено тенденції у становленні освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами. Досліджено міжнародні договори та законодавчу базу України про статус інклюзивної освіти у світі та державі. Метою дослідження є спроба проаналізувати розвиток інклюзивності внаслідок реформ освіти на локальному рівні, а саме в Обухівському районі. В роботі розглянуто систему впровадження навчання для учнів з ООП (особливі освітні потреби), що складається з інклюзивно-ресурсних центрів, ЗЗСО (заклади загальної середньої освіти) з інклюзивними класами, асистентів вчителів, спеціальних підходів у навчанні та батьків учнів. До 2016 року в українській освіті не було створено належних умов для навчання та розвитку дітей з ООП. Поштовхом для проведення реформ стало більш відкрите суспільство, а також військові дії на сході держави у 2014 році, що загострило питання повноцінного життя та задоволення потреб для осіб з інвалідністю та осіб з інклюзивними потребами. Новим викликом є повномасштабне вторгнення Росії з 24 лютого 2022 року, котре може призвести до тисяч травмованих осіб. Під час дослідження було встановлено, що в районі в межах 6 досліджуваних ОТГ (об’єднані територіальні громади) проживає 1061 особа, проте в школах району навчається лише 163 особи з ООП. Це пов’язано з рядом проблем, серед яких є досить низька професійна компетентність вчителів, не готовність батьків співпрацювати з ІРЦ (інклюзивно-ресурсні центри), не підготовленість навчальних закладів для комфортного перебування учнів. Проте відбуваються і позитивні зміни, а саме збільшення інклюзивних класів, та загальне зростання довіри батьків до ЗЗСО.
Ключові слова: інклюзивна освіта, діти з особливими освітніми потребами, Обухівський район, інклюзивність.Анотація. Дане дослідження вивчає сучасні сільські зміни пов’язані з переходом від економіки, зосередженої на виробництві, до економіки, зосередженої на послугах, що в перспективі дозволить сформувати туристичні кластери в межах сільських територій. Вивчена історія формування наукового погляду на такі поняття, як "сільський», "сільська місцевість», "сільський туризм та відпочинок». Вивчені три основні характеристики, які чітко визначають райони як сільські: густота населення та розмір населеного пункту, землекористування та господарство, традиційні громадські структури. Сформований спектр туристично-рекреаційних заходів у сільській місцевості, які складають її привабливість через атракції та розвиток відповідних видів туризму. Означені потенційні аспекти розвитку сільського туризму. Запропонований аналіз соціально-економічного, культурного, фізичного впливів на розвиток туризму та рекреації в сільській місцевості. Виокремлено ряд динамічних процесів у вимірі світових трендів. Запропонована загальна стратегія туристичного кластеру.
Ключові слова: сільський, сільська місцевість, сільська територія, сільський туризм та відпочинок, сільський туристський кластер.Анотація. Відновлення туризму в Україні після війни буде однією з ключових проблем для держави та бізнесу. Прогнозується, що потік туристів в повоєнний період буде зростати. Цікавим напрямком туризму в час відновлення України може стати волонтерський туризм. В Україні внаслідо активних бойових дій з’явилося значна кількість зруйнованих, понівечиних об’єктів туристичної зацікавленості та атракцій які потребують термінової підтримки та відновлення, як-от, наприклад, зоопарк "XII місяців», який дуже постраждав унаслідок окупації Київщини. Зоопарк "ХІІ місяців» є сучасним парком, де була і є можливість для здійснення занять короткотривалої рекреації жителями навколишніх місцевостей. Зоопарком до військової агресії передбачалися всі умови для того, щоб відвідувачі могли поринути у цікавий світ звірів у будь-який із 365 днів у році. Були дотримані всі умови безпеки для тварин та відвідувачів, проте з 24 лютого 2022 року зоопарк опинився в окупації, і був близько місяця в складних ізольованих умовах. Саме тоді життя в зоопарку наче зупинилось. Тварини почали гинути, нестача їжі, холод тощо призвели до негативних наслідків для природного середовища. Для відновлення функціонування парку запропоновано проєкт солідарної праці, який має на меті залученняи туристів з різних країн світу для допомоги у реставрації, догляду за тваринами, а також для ознайомлення з українською культурою, звичаями та кухнею.
Ключові слова: волонтерство, туризм, волонтерський туризм, солідарна праця.Анотація. У статті проаналізовано теоретичні основи організації та проведення географічних екскурсій у закладах загальної середньої освіти. Описані природні умови та ресурси Канівщини, як основа для розробки шкільної географічної екскурсії. Здійснено відбір об’єктів та планування маршруту екскурсії, що проходить по території м. Канів (Черкаська обл.). Проведено аналіз екскурсійного об’єкту р. Дніпро, під час огляду якого передбачається проведення навчального дослідження "Гідрологічні особливості річки Дніпро», що включає в себе виконання практичних завдань та закріплення знань, здобутих на уроках географії у школі.
Ключові слова: шкільна екскурсія, екскурсія з географії, навчальне дослідження, Черкащина, Канів.Анотація. Значну роль у навчально-виховному процесі школи надається позакласній та позашкільній робота. У сучасних умовах, коли існування українців як націю ставлять під загрозу, великого значення набуває патріотичне виховання сучасної молоді. Саме краєзнавчий напрям освіти формує у дітей інтерес до вивчення історії та природи рідного краю, особливостей культури, мови та відомих діячів. У вихованців туристсько-краєзнавчих гуртків під час екскурсій, занять у класі чи на природі має формуватися національна свідомість та гордість за свою малу Батьківщину. Саме тому необхідним є розвиток позакласної роботи туристсько-краєзнавчого напряму в закладах загальної середньої освіти. Проте практика показує, що школи Кривого Рогу не використовують можливість створення позакласних об’єднань зазначеного вище напрямку. Таким чином, існує потреба створення гуртків туристично-краєзнавчого напрямку на базі загальних закладів освіти. Гурток як форма організації роботи розширює можливості тих, хто навчається, залучає до процесу навчання дітей різного віку, проте загальний напрям роботи гуртка відбувається в рамках визначеної програми. Розроблена нами програма забезпечує виконання всіх завдань, який ставить перед собою керівник гуртка, компетентностей, які учні мають набути під час теоретичних та практичних занять. Програма містить 7 розділів, які дозволяють детально дослідити та опанувати знання про Криворіжжя, за допомогою маршрутів екскурсій оцінити красу рідного краю.
Ключові слова: позакласна робота, позашкільні об’єднання, туристсько-краєзнавчий гуртокАнотація. "Темний» туризм можна вважати однією з провідних галузей туризму, який з кожним роком набирає все більшої популярності. Зі зміною людських вподобань і новими тенденціями "темний туризм», надає клієнтам нові та унікальні враження. Основними причинами, які спонукають туристів до подорожей "темними» місцями, це бажання отримані нові враження; ознайомитися з історією своєї або будь-якої іншої країни; патріотизм; авантюризм; пам’ять. В цілому, серед українських вчених "темний» туризм залишається мало вивченою сферою. Водночас, зрозуміло що Україна має високий ресурсний потенціал для розвитку цього виду туризму і ми спостерігаємо збільшення туристичних потоків для відвідування об’єктів "темного» туризму, що було підтверджено виконаним SWOT-аналізом. Проте, не зважаючи на позитивні передумови, залишається низка проблем, які гальмують його розвиток, проте можуть бути усунені в майбутньому за державної підтримки. В перспективі сектор "темного» туризму може сприяти відновленню зруйнованих територій, продаючи специфічний турпродукт прихильникам з інших країн. Отже, дослідження попиту, аналіз настроїв та аналіз ризиків щодо розвитку туризму є життєво важливими, щоб допомогти відновленню економіки України та визначення ролі туризму в цьому процесі, після припинення бойових дій.
Ключові слова: "темний" туризм, місця "темного" туризму, "темні" об’єктиАнотація. Значення географії в сучасному житті досить важко переоцінити, адже саме завдяки їй ми розуміємо явища і процеси, що відбуваються у світі та мають різний характер (природничий, суспільний, економічний). Саме тому ця наука є невід’ємною складовою навчання учнів, предметом, який впливає на формування світогляду школярів. Однак часто діти можуть не до кінця усвідомлювати, нащо ж їм потрібно вивчати дану дисципліну, або ж навіть бути зовсім не зацікавленими в ній. Власне, тому актуальним є розгляд методики організації і проведення предметних тижнів з географії. Під час їх проведення водночас використовується багато форм роботи, які сприяють зацікавленню учнів у зазначеному предметі. Втім, предметний тиждень є не лише особливою формою навчання, а і тим періодом, коли вчитель може якомога повніше розкрити власний творчий потенціал. Фантазія вчителя і різноманіття форм, методів і засобів в сукупності можуть допомогти створити такий комплекс заходів, що не тільки підвищуватиме мотивацію учнів до навчання та доводитиме їм користь географії як науки, а й буде для них своєрідним корисним дозвіллям, дозволить проявити власні здібності, зорієнтуватись у виборі професії і набути важливі комунікаційні навички: випробувати себе в ролі лідера чи попрацювати в команді з іншими школярами. Під час організації предметного тижня вчитель може проявити власну креативність, використовуючи як вже наявні форми проведення позакласної роботи з наповненням їх новим змістом, так і створюючи та впроваджуючи нові. Тиждень географії є можливістю для вчителя-предметника проявити себе та внести новизну в навчально-виховний процес. Як показав аналіз досвіду педагогічних працівників та власний, завжди слід враховувати можливості школи і вікові особливості учнів та створювати такі заходи, що були б цікаві учням та водночас пізнавальними.
Ключові слова: предметний тиждень, тиждень географії, форма позакласної роботи з географіїАнотація. Після початку російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022р. Молдова прийняла значну кількість українських біженців (понад 100 тис осіб) та виражала підтримку Києву на дипломатичному рівні. Молдова продовжує надавати гуманітарну підтримку та співпрацювати задля недопущення виникнення загрози з боку ПМР. Перемога України у війні стане важливою віхою для збільшення політичної ролі Києва серед європейських країн та подальшої більш тісної співпраці. Україна підтримує цілісність Молдови та спрямована на досягнення з нею гармонійних та дружніх відносин, тож можна вважати, що і у повоєнний час вектор двосторонніх стосунків буде направлений на поглиблення кооперації прикордонних територій, як в економічній, так і в культурній та туристській галузі. Характер транскордонного співробітництво між Україною та Республікою Молдова можна оцінити як тісний та різносторонній. В рамках трьох Єврорегіонів здійснюється економічна, природоохоронна, культурна, туристична діяльність. Культурна складова співробітництва, загалом, досить широко та якісно представлена за рахунок місцевих діаспор та відкритості обох сторін для розвитку локальних спільнот. Зв'язок з нею має туристична діяльність, яка на даний момент фактично неможлива внаслідок ведення бойових дій, проте має широкі перспективи у майбутньому за рахунок єдності етнокультурної складової Бессарабії, що може бути використано для подальшого спільного розвитку.
Ключові слова: транскордонне співробітництво, прикордонні зони, локальні діаспори, єврорегіони співпраціАнотація. В сучасному світі мало що може зацікавити дітей у пізнанні навколишнього світу. Вони звикли проводити багато часу в своїх гаджетах. А саме школа створена для того, щоб розвивати в дітях уміння, навички та світогляд. На щастя, у нас є такий захід як екскурсія. Завдяки ним ми можемо показати учням світ навколо такий, який він є; просто прогулянка біля школи чи поїздка до лісу, щоб показати красу цього світу, а головне – своєї рідної землі, та спонукати їх любити Батьківщину. Метою бакалаврської роботи є розробка навчальної екскурсії, що поєднує пізнання рідного краю та мотивує до збереження природи. В процесі дослідження було проаналізовано основні підходи до визначення поняття “екскурсія”, функції та методичні етапи навчальної екскурсії. Також опрацьовані матеріали про природні умови Понорницької ОТГ та самого Мезинського Національного природного парку. Наступним етапом стала розробка авторської екскурсії “Стежками Мезинського парку”. Для заходу обрано 7 об’єктів показу. Для засвоєння екскурсійного матеріалу розроблено міні-гру “Поле чудес” та запропоновано домашнє завдання: створення стін-газети “Рослинність Мезинського парку”.
Ключові слова: навчальна екскурсія, формування екологічної культури, Мезинський НППАнотація. Туризм є невід’ємною складовою економіки будь-якої країни. А Україна є однією з провідних держав світу за кількістю туристичних відвідувань в рік. Але, при цьому, зазвичай, туристи відвідують такі міста як Київ, Львів, Харків, Одеса та низку курортних міст. Через це, є всі підстави вважати, що потенціал туристичної галузі не використовується належним чином і в повну силу. Якщо змістити акценти в бік менших міст, які мають достатню кількість туристсько-рекреаційних ресурсів та розвивати їх медійність, тобто будувати навколо них бренд, таким чином можна збільшити кількість туристичних потоків та покращити економічну ситуацію в Україні. Тому було вирішено провести дослідження, пов’язане з туристсько-рекреаційним потенціалом міста Конотоп. Актуальність роботи полягає у необхідності аналізу ресурсної та інфраструктурної складової міста, для визначення потенційних напрямів туристичного розвитку у післявоєнний період. Місто Конотоп має досить потужний ресурсний потенціал для розвитку туризму. Для оцінки туристсько-ресурсного забезпечення було проведене SWOT-аналіз, з результатів якого виходить, що місто має всі шанси для подальшого збільшення кількості потенційних відвідувачів, навіть незважаючи на слабкі сторони, такі як відсутність бальнеологічних ресурсів чи то недостатня висвітленість інформації щодо туристичних ресурсів в електронних джерелах, хоча це можна і виправити. Якщо державна влада, місцева громада та туристичні оператори скооперуються, в подальшому ця територія буде тільки процвітати.
Ключові слова: туристсько-рекреаційні ресурси та інфраструктура, місто Конотоп, SWOT-аналіз ресурсних можливостейАнотація. Дистанційний метод навчання з’явився досить давно. Спочатку таке навчання здійснювалося за допомогою поштового зв’язку, а згодом, з появою комп’ютерних технологій, виникла сучасна дистанційна форма освіти. Дистанційне навчання – це форма навчання, за якої вчителі та учні взаємодіють, використовуючи комп’ютерні та телекомунікаційні технології, віддалено від закладу освіти; крім того, забезпечується самостійне опрацювання учнями певних інформаційних джерел. Метою наукового дослідження є розробка дистанційного курсу з географії з теми "Австралія». Донедавна вчителі не могли навіть уявити, що навчальний процес буде відбуватися поза межами школи. Пандемія та війна внесли несподівані корективи і змусили не тільки вчителів, а й учнів та їх батьків швидко опановувати інформаційні технології та нові педагогічні підходи та методики. Таким чином, дане дослідження є досить актуальним. Освіта кардинально та вперше в історії швидко змінила систему освітнього процесу в Україні з очної на дистанційну та змішану, зважаючи на події, що відбуваються у світі. Дистанційне навчання увійшло в наше життя впевненими кроками разом з низкою змін та проблем, які з’явилися з часом. Цей процес складається з компонентів відкритих Інтернет-ресурсів, які надають технологічні резерви для використання та адаптації освітньої спільноти споживачів у некомерційних цілях. Тим самим, освіта, з використанням такого механізму навчання, має бути якісною, тому важливо знайти правильні платформи для ефективного навчання. Розроблений курс сприятиме тому, що в учнів сформуються уявлення про загальні географічні закономірності на основі вивчення подібних і відмінних рис природи материка, допоможе глибше зрозуміти особливості взаємодії суспільства і природи. Для вчителів він буде основним або допоміжним матеріалом у формуванні своїх уроків та навчальних матеріалів. Ці знання і навички в майбутньому можуть допомогти розуміти події у світі, свідомо користуватися різноманітною інформацією, а головне – вберегти нашу планету.
Ключові слова: дистанційний метод навчання, дистанційний курс з географії, навчальна програма дистанційного курсу з географіїАнотація. Сучасна українська кухня в останні роки зазнала значних трансформацій та отримала висвітлення в медіа-просторі. Безліч журналістів, блогерів та інших відомих людей позитивно відгукувались стосовно смакових особливостей українських страв. Під час виконання цієї дипломної роботи було здійснено економіко-географічний аналіз стану розвитку сучасної української кухні та її позицій на ринку туристичних послуг, також були описані можливі перспективи розвитку та популяризації галузі у найближчі роки, здійснено територіальний аналіз розташування закладів української кухні. Територіальний аналіз виявив значні можливості розвитку закладів української кухні у всіх районах Києва. Безсумнівно, популярність цієї кухні позитивно впливає на становлення лідером на гастрономічному ринку Києва та України. Враховуючи коронакризу та війну, вихід багатьох великих "гравців» ресторанного бізнесу з українського простору, у вітчизняних рестораторів з’являється чудова нагода заполонити цей стрімко зростаючий ринок. Значний вплив на розвиток української кухні також має глобальне зацікавлення світу Україною, а відповідно додаткові можливості для популяризації кухні. Відновлення традиційних страв, поєднання з сучасними тенденціями та облаштування неймовірної атмосфери подачі блюд та інтер’єру - ось ключовий пазл в становленні української кухні візитівкою гастрономічного туризму в Києві.
Ключові слова: гастрономічний туризм, національна кухня, аналіз пропозиції сучасної української кухні, міський туризм, гастрономічний ринок міста КиєваАнотація. Гастрономічна спадщина народу – це унікальний інструмент його ідентифікації та історії, адже вона увібрала в себе усі особливості притаманні різним епохам історичного розвитку. Українські традиційні страви являють собою феномен національної культури, так як до сьогодні зберігаються в повсякденному житті більшості українців. Окрім того, туристи, з різних куточків світу, завжди воліють скоштувати український борщ, вареники, полтавські галушки чи карпатський бануш, адже поза межами України, українська традиційна кухня є певним брендом, з яким асоціюється наша держава. Досліджуючи гастрономічну спадщину України, варто розуміти, що вона є не лише частиною культурної спадщини, а й ресурсом для розвитку економіки регіонів, тому актуальність її дослідження є важливою не тільки з точки зору збереження традицій. Гастрономічна спадщина є основою для розвитку гастрономічного туризму України. Саме через туризм, ми можемо популяризувати та просувати національну кухню, традиції, тим самим зберігаючи їх автентичність та унікальність, створювати приємні асоціації туристів та гастрономічний бренд України. Окрім того, вивчення гастрономічної спадщина у середній школі має відігравати виховну функцію, плекаючи любов школярів до рідної культури, традицій та звичаїв. Вивчення гастрономічної спадщини в системі шкільної освіти відіграє важливу роль з точки зору пізнання традиційної культури народу. Знання про гастрономічну спадщину виховують самоідентифікацію українців, створюють більш тісні родинні зв’язки, через які передаються давні рецепти із покоління в покоління. Тому збереження кулінарних традицій та надання їм важливого значення в освітньому процесі позитивно впливатиме на світогляд та патріотичне виховання школярів. Також варто розуміти, що проведення факультативних занять, де вивчатиметься гастрономічна спадщина, сприятиме розвитку кулінарних навичок.
Ключові слова: гастрономічна спадщина, українські традиційні страви, виховна функція вивчення спадщини, гастротуризм |
|---|