Науковий журнал “Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів” висвітлює оригінальні дослідження з різних аспектів теорії та практики у галузі географічних наук, географічної освіти та суміжних галузях науки, забезпечуючи відкритий доступ до статей за допомогою цієї платформи. Опубліковані у журналі роботи призначені для викладачів, науковців та студентів, що спеціалізуються у відповідних або суміжних галузях науки.
Номер 1 другого випуску (2022 року) присвячено питанням використання безпілотних літальних апаратів для цілей агромоніторингу та аналізу стану агроландшафтів України за матеріалами знімань з безпілотних літальних апаратів; питанням вивчення можливостей кабінету географії у школі як центру навчально-виховної роботи з географії, використання ІКС та технологій в навчанні географії та актуалізації позакласної та позашкільної екологічної роботи із шкільною молоддю на територіях природоохоронного фонду; розгляду нинішніх відносин між Україною та Естонією в сфері туризму, що є важливим інструментом дипломатичного співробітництва у сучасному світі та ряду інших актуальних науково-прикладних питань.
Анотація. У даній статті проаналізовано стан агроландшафтів України. Виокремлено негативні чинники, які впливають на компоненти агроландшафту, призводять до їх виснаження, забруднення та деградації, а також знижують кількість та якість вирощеної продукції. Розглянуто переваги використання безпілотних літальний апаратів для цілей агромоніторингу. Виокремлено основні етапи та вимоги до здійснення знімань з безпілотних літальних апаратів для отримання матеріалів на основі яких здійснюється аналіз стану агроландшафтів. Окреслено особливості використання індексу NDVI для оцінки стану рослинності. Зокрема, за допомогою програмного забезпечення Pix4D Mapper виконано обробку різночасових мультиспектральних знімків та отримано значення NDVI, які стали основою для створення растрової моделі вегетаційного індексу території. Обґрунтовано заходи для досягнення оптимізації агроландшафтів Бориспільського району Київської області.
Ключові слова: агроландшафт, вегетаційний індекс, мультиспектральна зйомка, безпілотний літальний апарат.
Анотація. Стаття присвячена аналізу тенденцій та перспектив розвитку лікувально-оздоровчого туризму у Тернопільській області. Зокрема у статті охарактеризована сучасна ситуація щодо розвитку лікувально-оздоровчого туризму в Тернопільській області. З метою визначення обізнаності населення щодо можливостей лікувально-оздоровчого туризму в області здійснено опитування (методом анкетування). Застосування методу SWOT-аналізу дозволило стверджувати, що Тернопільська область має достатньо ресурсів та можливостей для розвитку лікувально-оздоровчого туризму, проте, не зважаючи на позитивні передумови і зацікавленість потенційних рекреантів, залишається низка проблем, які стримують подальший розвиток галузі. Шляхами подолання їх визначено поширення позитивного іміджу регіону, вдосконалення туристичної інфраструктури, оновлення матеріальної бази санаторно-курортних закладів, а також підвищення кваліфікації зайнятих у даній галузі.
Ключові слова: лікувальний туризм, оздоровчий туризм, Тернопільська область, спа-туризм, санаторно-курортний комплекс, проблеми та перспективи розвитку лікувально-оздоровчого туризму.
Анотація. У даній статті викладено теоретико-методичні засади організації кабінету географії в школі. Проведено інтерв’ю для вчителів географії Голосіївського району м. Києва з метою аналізу наявності географічних кабінетів у загальноосвітніх навчальних закладах та їх наповненості навчальними приладами та матеріалами. Головною метою дослідження було вивчення можливостей кабінету географії у школі як центру навчально-виховної роботи з географії. Географічний кабінет у статті постає центральною ланкою в організації навчального процесу, що становить матеріальну базу шкільної географії, створює необхідні умови для роботи вчителя та учнів. Постійні зміни шкільної освіти, зокрема географічної, роблять дослідження актуальним сьогодні. У зв’язку з цим, вчителі географії мають працювати, створюючи нове, сучасне навчальне середовище для учнів, при цьому формуючи компетентну особистість, яка здатна самореалізуватися у майбутньому. Імідж сучасного кабінету має сприяти впровадженню активних форм організації навчання географічної науки та виступає важливим різновидом організаційно-забезпечувальних засобів навчання географії і є інтегрованою системою взаємопоєднаного навчального обладнання, засобів і технологій, рівень яких відповідає вимогам часу, сконцентрованих в одному класному приміщенні з метою забезпечення високої ефективності навчання.
Ключові слова: географічний кабінет, устаткування кабінету, Голосіївський район, кабінетна система навчання, інтерв’ю
Анотація. В межах національних природних парків здебільшого зосереджено велику кількість природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Ці комплекси та об’єкти цілком успішно можуть використовуватись в навчально-виховній діяльності. Головною метою даної статті є обґрунтування можливостей використання природно-ресурсного потенціалу Національного природного парку «Голосіївський» для організації шкільних природничих екскурсій з врахуванням окремих фенофаз екскурсійних об’єктів. В статті визначено навчальні заклади середньої освіти, для яких найбільш доцільно організовувати шкільні екскурсії в межах національного парку, коротко охарактеризовано природно-ресурсний потенціал НПП "Голосіївський", відібрано найбільш репрезентативні екскурсійні об’єкти, а також найкращий період часу для їх відвідування та вивчення на основі сезонних фаз розвитку процесів та об’єктів.
Ключові слова: Національний природний парк «Голосіївський», шкільні екскурсії, фенофази.
Анотація. На прикладі НПП «Олешківські піски» розглянуто сучасні ландшафтні комплекси, які,на даний момент, виступають у якості потенційного ресурсу для розвитку туризму в межах Херсонської області. Рекреаційний ландшафт даного парку можна назвати мозаїчним, адже тут поєднуються виняткові сухостепові ландшафти з псамофітно-дерновою рослинністю, а також водно-болотні та лучні природні комплекси. У даній роботі наведено функціональне зонування території НПП, яке в цілому розроблено відповідно до законодавства, а також основних цілей реалізації певних видів діяльності в межах НПП. Зокрема, під зони, які є ключовими для аналізу рекреаційного дозвілля в межах парку, а саме зону стаціонарної та регульованої рекреації відведено сумарно 45%. З огляду на цей показник, можна сказати, що у даному НПП важливе значення відіграє культурно-виховна та еколого-освітня функції. Оскільки зазначені вище зони створюються, як правило, навколо заповідної території для мінімізації антропогенного та будь-якого втручання в екосистему. Також на основі даного аналізу було з’ясовано, що територія парку містить штучні лісові насадження, котрі з’явилися тут ще у 1950 роках для затримання рознесення пісків. Однак за останні 30 років унаслідок неконтрольованої з боку НПП діяльності від видів активного туризму площа пісків «мігрувала» у лісові райони, що особливо помітно в північно-східній та південно-західній частинах парку. Варто зазначити, що все ж таки НПП «Олешківські піски» підтримує загальний екологічний баланс у регіоні, оскільки він включений до Смарагдової мережі як територія особливого природоохоронного значення. У роботі значна увага приділена саме аналізу ландшафтної структури території, на основі якої працівники НПП та місцеві органи управління можуть розвивати туристично-рекреаційну діяльність. Тут представлені різноманітні форми рельєфу як піщані кучугури, через які дану територію називають найбільшою «пустелею» Європи, а також котловини, улоговини видування в межах Буркутської ділянки. Таким чином завдяки сучасному аналізу стану ландшафту в межах НПП було з’ясовано основні причини його зміни, серед яких діяльність туристів та зміни в кліматичному та гідрологічному режимах.
Ключові слова: Лівобережжя Нижнього Дніпра, рекреаційний ландшафт, Олешківські піски, функціональні зони, туристсько-рекреаційна діяльність.
Аннотація. В даній статті представлено дидактичну розробку для тестування предметних знань студентів за різними освітніми програмами в рамках навчальних дисциплін з циклу фізичної географії материків та океанів. Якісно новими способами формування у студентів просторового мислення є інформаційно-комунікативні засоби навчання, що дозволяють поєднувати традиційні форми навчання географічних дисциплін із суперсучасними, інноваційними способами подання навчальних матеріалів та контролю географічних знань студентів. Інформаційні комунікаційні технології навчання дозволяють оптимізувати час і зусилля, покращити процедури перевірки вивченого матеріалу на заняттях, дозволяють об’єктивізувати і полегшити оцінювання знань та навичок в курсі вивчення географічно орієнтованих предметів. У разі дистанційної освіти автоматизовані тестові програмні додатки взагалі стають основним засобом контролю і оцінювання. Також варто відмітити, що автоматизовані тестові програми використовують можливості мережних та мультимедійних технологій, що впливає на оперативність процедури опитування та візуальну зрозумілість поставлених задач в тестових питаннях. Програмний дидактичний додаток є зручним у використанні і дає повну автономність при перевірках знань з курсу фізичної географії материків та океанів. Тест-додаток «Географічний мінімум» є простою технологією, яка не вимагає досконалого знання комп’ютерних програм, і яку будь-який викладач за бажанням може почати застосовувати у своїй педагогічній діяльності.
Ключові слова: інформаційно-комунікативні технології навчання, ІКТ, дидактичні засоби навчання, тести, електронний тест-додаток «Географічний мінімум»
Анотація. На нашій планеті майже не залишилось чистих (не забруднених) місць чи «недоторканої» природи. Відвідування об’єктів природно-заповідного фонду слід вважати екотуристичною діяльністю, так званим «екотуризмом». Вперше про екологічний туризм, як вид діяльності почали говорити іще у 80-90 роках минулого століття. Серед усіх типів об’єктів природно-заповідного фонду, найбільш придатними до залучення до рекреаційно-туристичної діяльності є національні природні парки. Україна володіє значним потенціалом для розвитку екологічного туризму – створено 53 національні природні парки у всіх природних зонах країни. Однією з головних проблем розвитку екологічного туризму є рівномірний розподіл відвідувачів НПП протягом року. Для дослідження було обрано Дермансько-Острозький НПП, що створений у 2009 році у Рівненській області. Проаналізувавши природний потенціал Дермано-Острозького парку слід зазначити, що екотуристичну діяльність можна здійснювати майже цілий рік розвиваючи такі підвиди екторузму як фіто-, зоо-, орнітоекотурзм в поєднанні з активними формами туризму.
Ключові слова: природно-заповідний фонд, національний природний парк, екотуризм, екотуристичний потенціал.
Анотація. Стаття присвячена розгляду нинішніх відносин між Україною та Естонією в сфері туризму, що є важливим інструментом дипломатичного співробітництва у сучасному світі. При вивчені даного питання головна увага зосереджувалася на детальному аналізі туристичних напрямків та українських територій привабливих для естонських туристів. У результаті було виявлено, що існують сприятливі умови для співпраці країн, які раніше входили до СРСР і нині характеризуються значною кількістю укладених угод. Тому міждержавні договори є основою для розвитку не лише ділового, але й масового туризму. Серед іншого в статті було охарактеризовано сучасну ситуацію з туристичними фірмами, які надають послуги організованих турів з Естонії до України. Вивчення відкритих джерел інформації щодо основних авіа, залізничних та автобусних операторів дозволило сформувати головні компанії з транспортних послуг. На даний момент, вивчення питання показало, що обмін та співпраця у туристичній галузі між країнами знаходиться на недостатньому рівні. Проте сформовані рекомендації можуть значно покращити туристичний імідж України для естонських туристів. Зокрема для популяризації українського туристичного продукту було запропоновано зробити акцент на гастрономічному, оздоровчому та спортивному напрямках і показати широкий вибір ресурсів для різних видів відпочинку. Продемонструвати, не лише морські ресурси України, але й можливість пляжного дозвілля на річках, озерах та термальних водах. У публікації було висвітлено Україну як конкурентоспроможну державу, що слідує останнім тенденціям, що пов’язані у тому числі із пандемією COVID-19 та гарантує повну безпеку туристів із знаком Safe Travels Stamp.
Ключові слова: українсько-естонське співробітництво, туризм, стратегії розвитку, країни Балтії, туристична діяльність.
Анотація. У статті проаналізовано можливості соціальних мереж Facebook та Instagram для поширення інформації щодо об’єктів культурно-пізнавального туризму Одещини. Визначено найбільш унікальні та естетично привабливі об’єкти, на основі яких був розроблений рейтинговий список, представлений у вигляді окремих постів на власному каналі у соціальній мережі Instagram. Метою дослідження був аналіз результатів одного тижня існування контенту та визначення ступеня зацікавленості жителів України об’єктами історико-культурної спадщини. Під час дослідження були використані методи моніторингу та аналізу інформації, а для створення каналу був застосований також метод систематизації. Розвиток соціальних мереж та легкість у поширенні ними інформації, робить дослідження актуальним, з точки зору підвищення обізнаності користувачів стосовно об’єктів, що мають рекреаційне значення. Дана робота може стимулювати подальший розвиток подібних досліджень стосовно інших видів туризму в Одеській області
Ключові слова: соціальні мережі, Facebook, Instagram, Одеська область, культурно-пізнавальний туризм