Нікітчук Ю.О.

Гастрономічний туризм як складова регіонального туризму (на прикладі Хмельницької області)

Анотація. У статті розкрито особливості та переваги гастрономічного туризму, його види та перспективи розвитку. Описані тенденції інтенсивного впровадження даного туристичного напрямку. Визначено головні особливості подільської кухні, зокрема в межах Хмельницької області. Досліджено суб’єкти господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері ресторанного бізнесу, які популяризують місцеві традиційні страви. Досліджено зростання крафтового виробництва, що розташовані на території Хмельницької області та можуть слугувати дестинаціями для гастрономічного туризму. На сьогодні, гастрономія є не лише важливою складовою задоволення фізичних потреб під час поїздки, але й ключовим мотивом подорожей. Незважаючи на стрімкий розвиток даного виду туризму, він є малодосліджений. Завдяки багатовіковій історії, яка сформувала автентичну кухню, великій кількості фермерських господарств, Хмельницька область має достатню кількість ресурсів, які формують конкурентноспроможний туристичний продукт. Розвиток гастрономічного туризму дає можливість не лише для пізнання туристами культури, традицій, кухні регіону, але й позитивно впливає на економічну складову території. У процесі дослідження використовувалися такі методи: історичний, описовий, аналізу та синтезу, порівняння.

Шевченко О.Г., Сніжко С.І., Матвієнко М.О.

Біокліматичні умови Львова під час проявів хвиль тепла

Анотація. Хвилі тепла призводять до теплового стресу і здійснюють суттєвий вплив на самопочуття, працездатність та здоров’я людей і можуть призвести до помітного короткочасного зростання захворюваності і навіть смертності. Метою даного дослідження є оцінка біокліматичних умов міста Львова під час проявів хвиль тепла в літні місяці з використанням сучасного біокліматичного індексу – фізіологічно еквівалентної температури (ФЕТ). Для отримання значень ФЕТ в даному дослідженні нами була використана модель «RayMan». За період 1961–2015 рр. у Львові зафіксовано 23 випадки хвиль тепла, з яких 18 – у сучасний період (1991–2015 рр.), а 5 – за період кліматичної норми. Оцінка біокліматичних умов під час хвиль тепла, показала, що в ці періоди спостерігаються умови від легкого до екстремального теплового стресу. При цьому днів з легким тепловим стресом зафіксовано 11.4 % від загальної кількості, днів з помірним тепловим стресом – 47.2 %, з сильним – 35.2 %, з екстремальним – 6.3 % днів. Встановлено, що хвиля тепла серпня 2015 року була найтривалішою та найінтенсивнішою для Львова з 1961 року. Добовий хід значень ФЕТ під час цієї ХТ характеризувався мінімальними значеннями перед сходом Сонця або в ранкові години і максимальними значеннями о 15.00 за київським поясним часом (КПЧ). В більшості випадків тепловий стрес фіксувався з 9.00 і тривав до 18.00 КПЧ.

Сіромаха А.О., Аріон О.В.

Розвиток апітуризму в Україні

Анотація. Стаття присвячена дослідженню розвитку апітуризму в Україні, зокрема визначенню актуальних тенденцій та особливостей вітчизняної апітуристичної діяльності. Вивчення відкритих джерел інформації на основі використання методів теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу показало, що зростання інтересу до апітуризму має досить глибоке підгрунтя. Розглядаючи його як нову форму зеленого, екологічного туризму, в багатьох країнах і регіонах на нього покладають надію як на такий, що розвивається на засадах сталого розвитку суспільства і сприяє збереженню місцевих традицій бджільництва і розвиткові сільських громад. Серед іншого в статті визначена етимологія дефініцій «апітуризм» та, пов’язаного з ним напрямку народної медицини - «апітерапії». Охарактеризована сучасна ситуація щодо розвитку апітуризму в регіонах України, зокрема наявність апітерапевтичних практик, що безперечно є особливою рисою вітчизняного апітуризму. SWOT-аналіз апітуристичної діяльності показав, що розвиток її в Україні є перспективним і сприятиме розвиткові регіонів шляхом підтримки вітчизняного бджільництва, формування фінансової стабільності сільських громад та розширення спектру туристських пропозицій в сільській місцевості.

Козарез Д. М., Дмитрук О. Ю.

Пам’ятки сакральної архітектури Рівненської області та можливості їх використання в туризмі

Анотація. В статті досліджено особливості розвитку релігійного туризму в Рівненській області, охарактеризовано географію поширення сакральної архітектури та перспективи використання в туризмі регіону та України загалом. Досліджено наявність сакральних ресурсів на території Рівненщини, розглянуто основні фактори впливу на формування та розвиток релігійного туризму в регіоні, надано класифікацію та опис основних культурно-історичних пам’яток Рівненської області, пов’язаних з даним видом туризму. Здійснено огляд сакральних рекреаційно-туристських ресурсів регіону. Запропоновано туристичний маршрут по сакральним об’єктам Рівненщини. Надано коротку характеристику головним сакральним пам’яткам регіону, що були включені в туристичний маршрут. Окреслено стан та перспективи використання пам’яток сакральної архітектури для запровадження і формування туристичних маршрутів релігійного та культурно-пізнавального призначення. Дослідження потенціалу сакральної архітектури регіону здійснено для потреб туризму, а також висвітлення можливостей використання сакральної спадщини у туристичному маршруті.

Уліганець С.І., Боль Д.В.

Роль брендингу міста у просуванні міського туризму Кам’янець-Подільського

Анотація. У статті розглядається вплив наявності територіального бренду та брендування на розвиток та популяризацію міського туризму Кам’янця-Подільського. Також у публікації аналізується актуальний стан бренду міста та рівень його впізнаваності міськими жителями, а також потенційними туристами. Також відображено пошуки основних шляхів формування ефективного бренду міста, який буде працювати головним інструментом популяризації міського туризму та створення позитивного туристичного іміджу міста.

Петровський І.І., Мариморич А.В., Уліганець С.І.

Застосування підприємствами туристично-рекреаційного комплексу інновацій для подолання негативних явищ, спричинених пандемією короновірусної хвороби COVID-19

Анотація. Туристично-рекреаційний комплекс зазнав чи не найбільших збитків через наслідки пандемії COVID-19. Для подолання цих наслідків та відродження туристично-рекреаційної сфери необхідно вжити комплекс заходів, зокрема і інноваційних, які зможуть забезпечити подальше функціонування цих галузей господарства. Значна частка туристичних підприємств України не змогла вистояти в рамках обмежень, які були встановлені задля запобігання поширення COVID-19, що призвело до закриття багатьох підприємств. Вивчення зарубіжного інноваційного досвіду та його імплементація в український туристично-рекреаційний бізнес може стати важливим важелем подальшого розвитку туризму та рекреації в Україні. В даній статті проаналізовано світові інноваційні продукти, які застосовані підприємствами туристично-рекреаційної галузі в різних країнах світу для подолання негативних явищ спричинених пандемією COVID-19. Більшість з них є достатньо ефективними для розвитку галузі в сучасних умовах.

Наказненко А.Г., Савченко О.Г.

Зміни термічного режиму Полтавської області в умовах зміни клімату

Анотація. На Полтавщині, як і в Україні та світі, протягом останніх років спостерігаються суттєві кліматичні зміни, перш за все, проявляються у зміні параметрів термічного режиму території. Уже сьогодні кліматичні зміни несуть негативні наслідки та ризики, які у майбутньому лише загострюватимуться. Це визначає актуальність дослідження, оскільки прогнозування майбутніх кліматичних змін та оцінка ризиків можливі лише за умови детального аналізу багаторічних значень основних метеорологічних показників. У публікації досліджені характерні риси термічного режиму території Полтавської області у сучасний кліматичний період (1991 – 2019) та його особливості відносно нормованого кліматичного періоду (1961 – 1990) на основі аналізу температури повітря по метеостанціях міст Гадяча, Лубен, Полтави, Веселого Подолу, Кобеляк. Описані тенденції зміни термічного режиму території Полтавської області в умовах глобального потепління. Показано, що в регіоні спостерігається суттєве зростання середніх, максимальних та мінімальних температур упродовж сучасного періоду в порівнянні із кліматичною нормою. Проаналізовано міжрічний розподіл аномалій середніх, максимальних та мінімальних температур за рік, а також температур січня та липня за період з 1961 по 2019 роки по відношенню щодо до кліматичної норми, а також, методом ковзного осереднення із кроком п’ять років. Встановлено суттєве зростання температури повітря у зимовий та літній сезони у сучасний кліматичний період. Проаналізовано зміни метеорологічних показників за п’ятирічні періоди та обчислена швидкість зростання температур для досліджуваних метеорологічних станцій.

Дмитрук О.Ю., Корнєва К.О.

Використання промислових об’єктів для розвитку індустріального туризму на Донеччині

Анотація. У статті виявлено понятійний аспект індустріального туризму. Виділена розбіжність між індустріальним туризмом та туризмом індустріальної спадщини. Прослідкована історія розвитку промислового туризму на території України. Описана класифікація цього напрямку туризму за видами формами діяльності. Детально відображається створення іміджу туристичної території, зокрема, висвітлено можливість формування туристичного іміджу Донеччини. Прослідкований розвиток індустріального туризму від початку становлення як галузі в Україні та на Донеччині. Розглянутий індустріальний туризм в контексті формування іміджу території. Висвітлено сучасний стан індустріального туризму на Донеччині та перспективні можливості розвитку. Проаналізовано стан та готовність підприємств Донеччини до прийому туристів, а також розроблено приклад туру з індустріального туризму містами Соледар та Бахмут.Анотація. У статті виявлено понятійний аспект індустріального туризму. Виділена розбіжність між індустріальним туризмом та туризмом індустріальної спадщини. Прослідкована історія розвитку промислового туризму на території України. Описана класифікація цього напрямку туризму за видами формами діяльності. Детально відображається створення іміджу туристичної території, зокрема, висвітлено можливість формування туристичного іміджу Донеччини. Прослідкований розвиток індустріального туризму від початку становлення як галузі в Україні та на Донеччині. Розглянутий індустріальний туризм в контексті формування іміджу території. Висвітлено сучасний стан індустріального туризму на Донеччині та перспективні можливості розвитку. Проаналізовано стан та готовність підприємств Донеччини до прийому туристів, а також розроблено приклад туру з індустріального туризму містами Соледар та Бахмут.

Юрченко В.А., Дмитрук О.Ю.

Географічні чинники формування туристичного іміджу Японії

Анотація. Дана стаття дає основні направлення розвитку концепцій, за якими можливо сформувати основні іміджеві туристичні атракції і ресурси, які виділяють Японію серед інших країн. Дана стаття розглядає систему туристичних атракцій і ресурсів Японії, а також виокремлює найголовніші фактори, які впливають на загальну туристичну привабливість країни. Зазначаються перспективи розвитку туризму на території країни. Для визначення даного потенціалу у статті розглянуто два види географічних атракцій: природні та антропогенні. Японія, як країна з високорозвиненої туристичною інфраструктурою, виділяється серед інших країн не тільки красою та самобутністю, але й високими технологіями. Саме завдяки поєднанню автентичності географічного місцеположення та футористичності, досягнутою завдяки створеним технологіям. Японія і має свій особливий туристичний імідж. Основний матеріал та висновки даного дослідження можуть бути використані для аналізу туристичного потенціалу Японії та виокремлення його характерних рис.